Назарій Вівчарик, персональний блог журналіста

Станція імені Шевченка перетвориться на полустанок?

2011-12-27T17:21:00.000+02:00

Хочемо того чи ні, а звичне нам залізничне сполучення міняється, як багато чого з того, що втрачати не хочеться. Наші не дуже елегантні, зате теплі й затишні вагони, в яких так приємно було випити в дорозі склянку чаю з лимоном, погомоніти з попутниками, в яких народжувалася дружба, а то й кохання, поступово стають блискучо-холодними й надто дорогими. Та коли б тільки це. Із них вихолощують нашу ментальність: приміром, керівники Укрзалізниці обіцяють зробити з нас „мусульман”, тобто жінки й чоловіки їздитимуть у різних вагонах, а квитки до них продаватимуть до останнього місця біля туалету. І лише тоді продаватимуть квитки в наступному вагоні… (Яке благодатне поле для залізничних спекулянтів!).
Міняється все, і чомусь не на краще. Так, ще донедавна станція імені Тараса Шевченка була вузловою. Сміла гордилася, що є не просто робітничим містом, а й містом залізничників. Основний вантажопотік Черкащини йшов через неї. Тож станцію імені Тараса Шевченка цілком заслужено називали залізничними воротами Черкащини. Та поступово ці ворота почали все вужчати й вужчати. А нещодавно сміляни дізналися, що невдовзі буде скасовано й деякі потяги, скорочуватимуть працівників. Приміром, скасовано потяг «Умань–Харків», з 6 листопада – «Шевченко–Москва»… Загалом, Одеська залізниця скасовує тут чотири збиткові потяги та 5 причіпних вагонів. Окрім того, вирішено відмовитися від формування короткосоставних пасажирських поїздів. А вже з наступного року заплановано скасувати аж 14 потягів!
От і заступник начальника Шевченківської дирекції залізничних перевезень Анатолій Остапюк у розмові спочатку скрушно згадав про те, що в Харкові є п’ята Центральна клінічна лікарня Укрзалізниці, в якій лікуються і залізничники Сміли, про те, що там в Академії залізничного транспорту навчаються їхні діти. Тож невдовзі смілянам, серед яких багато студентів, виїхати на той же Харків буде практично неможливо. Та й самим залізничникам, щоби поїхати в Одесу, треба буде спочатку дістатися до Києва…
Однак, спохопившись, наголосив, що дирекція займається суто перевезеннями, а не стратегією розвитку залізниці. Це не її, так би мовити, парафія. І взагалі, мовляв, слід визнати, що потяги «Умань–Ясинувата», «Умань–Харків» і «Черкаси–Львів» збиткові. Ось від таких маршрутів Укрзалізниця і відмовляється, що дасть мільярди гривень економії.
– У нас, переважно, дуже старі вагони, – говорив Анатолій Остапюк, – їм уже понад 25 років. На їхнє відновлення іде дуже багато коштів. Треба оновлювати вагонний парк, а нові вагони недешеві. Щоб їх придбати, треба на чомусь економити. Гадаю, після Євро-2012, коли нових вагонів буде значно більше, відновиться і рух деяких поїздів, хоча, ймовірніше, за іншим графіком. Приміром, можна пустити денний потяг з Черкас до Харкова. Узагалі, денних потягів буде більше. Адже прибуток нам дають вантажні потяги, пасажирські — збиткові. Та буває, що пасажирські заважають вантажним, які ми, переважно, пускаємо вночі.
Пан Анатолій говорив також про те, що міській і обласній владам Черкас треба тісніше співпрацювати з залізничниками, виконувати свої зобов’язання перед залізницею.
– Наприклад, обласний центр так і не відшкодовує нам витрати на перевезення пільговиків у приміських дизель-електропоїздах, хоч ми вже навіть виграли суд у цій справі, – обурювався Анатолій Остапюк.
Не все так просто і з працівниками, які потрапляють під звільнення.
– Ми маємо змогу всім дати роботу, – підкреслив пан Анатолій. – Є посади касирів, чергових на переїздах, прийомоздавачів тощо. Дехто з провідників може бути працевлаштований на інших станціях, а проїзд до місця роботи для залізничників безплатний. Але… не кожен хоче йти з посади провідника на іншу роботу, навіть касиром. Напевне, там є ще якийсь зиск…
Уже невдовзі може бути розформована вагонна дільниця як структурний підрозділ Шевченківської дирекції залізничних перевезень. А на ній зараз трудиться близько півтисячі людей. Залізничникам пропонують працевлаштуватися… в Миколаєві.
Безумовно, все це разом вдарить і по бюджету міста. Зрозуміло, занепокоїлися не лише залізничники, а й керівники Сміли. Та, схоже, з ними не радилися і рішення приймали, думаючи не про Смілу і її жителів, а суто про доходи залізниці.
– Скасування потягів – це, фактично, крах нашої станції, – так прокоментував ситуацію міський голова Сміли Вадим Решетняк. – А враховуючи те, що сьогодні майже 50 відсотків надходжень до бюджету міста забезпечує залізниця, воно має всі шанси перетворитися на місто-привид.
Особливо дивний вигляд ця ситуація має на фоні того, що на Черкащині цього року відкрили три річкові порти. А з наступного року планують відкрити аеродром в обласному центрі. Тож, зрозуміло, що перспектива перетворення дітища графів Бобринських у пересічний полустанок стурбувала й голову обласної облдержадміністрації Сергія Тулуба. Днями він разом з керівництвом Сміли зуст-рівся з начальником Одеської залізниці Миколою Луханіним. На зустрічі йшлося про збереження робочих місць і забезпечення со-ціальних виплат.
– Ми сьогодні спільно з керівництвом Одеської залізниці маємо розробити комплекс дієвих заходів, щоби забезпечити ефективне перевезення вантажів і пасажирів та водночас створити гідні умови залізничникам, – наголосив Сергій Тулуб.
Я ішов з кабінету заступника начальника Шевченківської дирекції залізничних перевезень сходовими маршами, викладеними мармуром. Їх так облагородили в непрості 90-ті роки. Проходив повз два вишукані вокзали, облагороджені вже після 2000 року. З величного депо, збудованого всередині минулого століття, виповзали відремонтовані вагони, які готувалися під завантаження. І якось мимоволі замислився: а як це все вдалося звести й зробити у важкі повоєнні роки, під час відновлення незалежності нашої держави, зовсім недавно, коли міністром транспорту був Георгій Кирпа? Навіть вантажні потяги й безліч пасажирських не заважали одні одним. Тож невже наш час запам’ятається лише скасуванням поїздів і невдалими експериментами з пасажирами?
Олександр ВІВЧАРИК, Сміла

Невдовзі українці не зможуть дивитися телебачення у звичному форматі

2011-10-27T10:04:00.003+03:00

Вікно в світ, яке ми називаємо телебаченням, переживає бурхливий період змін і реорганізації. І цей процес, практично невідомий широкому загалу, але широко обговорюваний спеціалістами і зацікавленими сторонами, йде до завершення. Як наслідок, невдовзі усі ми отримаємо телебачення нового, іншого рівня. Замість аналогового, яке дивиться більшість населення України, прийде цифрове. Цю ситуацію можна в якійсь мірі співвіднести хіба що з переходом з чорно-білого перегляду телепередач на кольоровий. Проте, коли на чорно-білих телевізорах можна таки було дивитися (хай і не в кольорі) кольорові програми, то без спеціальних пристроїв на наших нинішніх телевізорах телепередачі в цифрі не побачиш узагалі. То що виграють і що програють телеглядачі від впровадження цифрового телерадіомовлення, які будуть мати клопоти? З цим ми і спробуємо розібратися у пропонованій статті…

Що таке цифрове телебачення?

Отже, зараз, як уже мовилося, більшість населення України дивиться аналогове телебачення. Це традиційний метод передачі телевізійних сигналів, який вважався стандартною технологією мовлення з моменту появи телебачення. Він передає зображення і звук аналоговим сигналом, безперервним по часу і амплітуді.

Цифрове телебачення (англійською Digital Television, DTV) – галузь телевізійної техніки, в якій передача, обробка та зберігання телевізійного сигналу відбувається у цифровій формі. Тобто, зображення і звук кодуються у вигляді дискретних значень. Це новий тип технології мовлення. Передаючи iнформацiю про картинку та звук в байтах, цифровий мовник може передавати набагато більше iнформацiї, ніж це можливо при використанні аналогової технології сьогодні.

Як бачимо, і в найпростішому вигляді така інформація багатьом може здатися надто науковоподібною і незрозумілою. Тому краще розберемося, що цифрове телебачення дає нам, глядачам, тобто споживачам інформаційного продукту, який виготовляють і передають аналоговим чи цифровим способом телеканали?

Краще зображення, нові можливості

Експерти запевняють, що у цифровому телебаченні, на відміну від аналогового, немає поняття погана якість. Просто сигнал або є, або його нема. Телеглядачі також матимуть доступ до більшої кількості каналів. Як твердить заступник директора компанії „Зеонбуд” (про яку ми будемо говорити нижче) Андрій Шумілов, ефірне цифрове телебачення буде транслювати не 5-6, а 32 телепрограми. Глядачі отримають також доступ до нових послуг: EPG (ну ніяк не оминути наукових термінів), відео на запит, інтерактивність, тобто можливість зворотного зв’язку від глядача, "мультикастинг" – трансляцiю декiлькох телевiзiйних програм одночасно, тощо.

І ще: коли буде запроваджено цифрове телебачення, вивільниться багато частот у 4-му і 5-му діапазонах, які використовувало аналогове телебачення. З’явиться так званий „цифровий дивіденд”, який у подальшому можна буде використовувати для мобільного зв’язку та інших нових радіотехнологій. Певний діапазон частот після завершення переходу до цифрового телебачення, буде переданий також організаціям громадської безпеки, зокрема, для ретрансляторів служб пожежної охорони та міліції.

А якщо не переходити на цифру…

Звичайно, дехто може сказати таке: а навіщо нам ота морока. Нас, мовляв, цілком задовольняє те, що дивимося тепер, тобто аналогове телебачення. Тож, позбавте нас цього цифрового клопоту. На жаль, вигуки типу „Нам ніхто не указ!” тут не пройдуть. Хочемо ми того, чи ні, але живемо таки в глобалізованому світі. І в ньому вже навіть Південна Африка переходить на цифру.

І наша держава, згiдно з планом розвитку цифрового телебачення „Женева-2006”, має перейти на цифрове мовлення не пiзнiше 2015 року. Враховуючи той факт, що Україна є органiзатором футбольного чемпiонату „Євро 2012”, однією з мiжнародних вимог до органiзаторiв є наступна: „країна-органiзатор має володiти цифровим телевiзiйним забезпеченням щонайменш у центральних аеропортних мiстах, мiстах, де розташованi стадiони, що приймають чемпiонат, а також мати мобiльний цифровий телевізійний прийом по всiх ключових автомагiстралях держави”.

Отже, план побудови цифрової телевiзiйної мережi в першу чергу буде реалiзовано в центральних, аеропортних мiстах, та мiстах із стадiонами до 2012 року. У 2015 роцi в усiй країнi вiдбудеться повний перехiд на цифрове телебачення з одночасним вимкненням аналогового ТБ. До речі, пан Шумілов каже, що це станеться 2013 року… Хоча передбачається, що в процесі переходу мовники деякий час (рік-півтора) вестимуть ефірне мовлення одночасного в цифровому та аналоговому форматі.

Між тим, ми маємо й іншу мороку, яка називається інформаційною безпекою. Тобто, наш інформаційний простір далеко не наш. Тож, здавалося б, непогано було, якби усі там Європи і Росії перейшли на цифровий формат мовлення, а ми залишилися в аналоговому. От і були б повністю в цьому плані незалежними. Але.., як зазначив у ЗМІ начальник відділу розвитку та новітніх технологій Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ) Олександр Богданов, після 17 червня 20015 року наші аналогові частоти на міжнародному рівні не будуть захищені. Що це означає? Наприклад, телевізійний передавач розташований в Ужгороді чи Донецьку, і його випромінювання буде заважати прийому сигналу в Угорщині, Польщі чи Росії. Ці чи інші європейські країни після зазначеної дати можуть на законних підставах попросити вимкнути наші, українські передавачі або зменшити їх потужність, щоб не створювати перешкод. Теоретично, а швидше за все і практично, у 300-кілометровій зоні від вітчизняних кордонів їх треба буде відключити. Однак, центральна частина України, напевне, деякий час дивитиметься аналогове телебачення і після 17 червня 2015 року. Проте, ми просто не маємо права втратити свою частку частотних присвоєнь. Адже не використані нами частоти можуть бути перерозподілені між державами, що успішніше опановують нову технологію. Тож не варто стояти осторонь технологічного прогресу. Альтернативи цифровому телебаченню нема. Іти проти нього – це все-одно що спиняти руками локомотив, який уже рухається…

Що ж треба зробити, щоби оцифруватися?

Насьогодні понад 50 відсотків телеглядачів України дивляться телебачення, приймаючи аналоговий наземний сигнал. Тож перехід на цифру зачепить інтереси понад 10 мільйонів домогосподарств. Їм доведеться купувати або нові надсучасні телевізори, або сет-топ бокси (декодери) до своїх нинішніх приймачів і підсилювачі для антен. (До всього, не факт, що сет-топ бокси підійдуть до кожного старого телевізора). Можна ще перейти на кабельне, супутникове телебачення і навіть телебачення через Інтернет і не мати мороки. Але це також чималі додаткові витрати. Отже, скоріш за все, державі доведеться надавати субсидії найменш забезпеченим громадянам. У зв’язку з цим виникає запитання: а чи варто взагалі субсидувати стовідсоткове покриття України наземним цифровим сигналом? Чи не простіше використовувати супутниковий пакет? Однак, якою буде стратегія держави в цьому питанні, ще невідомо. Адже згідно з принципами регулювання в Євросоюзі, усі типи цифрового телебачення слід розглядати на рівних умовах (згідно з принципом технологічної нейтральності). Та й узагалі, усі платформи цифрового телебачення надають доступ до більшої кількості каналів і забезпечують (так у всякому разі декларується) стабільну якість сигналу. Проте зрозуміло, що найбільшу кількість каналів можна дивитися через супутник, далі йде кабельне телебачення. А найменше каналів проглядатиме споживач цифрового ефіру. Та поклавши руку на серце, скажіть шановні читачі: чи багато каналів ви регулярно дивитися? Ото ж бо. Інша річ, що цифровим ефіром важко покрити домогосподарства, розташовані у місцевостях зі складним рельєфом. Як би там не було, вибирати тип цифрового телебачення доведеться вам. І на це нема ради.

А як у них?

Ще починаючи з 1995 року, в усіх країнах світу почалося активне впровадження цифрового супутникового і кабельного телебачення. З 1998 року, в буквальному розумінні, розпочалася цифрова технологічна революція в галузі телерадіомовлення і зв’язку. У світі, починаючи зі „старої консервативної” Великобританії, почалося впровадження новітніх ефективних цифрових технологій стандарту DVB-T в ефірному (наземному) телерадіомовленні. Великобританія була в цій справі першою, та лише наступного 2012 року усім жителям туманного Альбіону мають відключити аналогове ефірне мовлення. Між тим, такі країни як Німеччина, Іспанія, Фінляндія і навіть Латвія та Естонія стали на цей шлях пізніше, але вже повністю відключили аналогове мовлення.

Україна значно відстає навіть від найближчих сусідів у плані оцифровування телебачення. Приміром, торік цей рівень сягнув лише 20 відсотків. І то лише завдяки супутниковому типу приймання сигналу, частка якого сягає 82, 4% у загальній кількості домогосподарств з цифровим телебаченням. І все ж, в Україні ще у травні 2009 року розпочалися передачі на постійній основі програм цифрового ефірного телебачення в Києві, Київській, Житомирській і Одеській областях.

Хроніка українських цифрових подій

8 грудня 2010 року оператором, по сучасному провайдером, мережі цифрового телебачення в Україні стала мало кому відома і вже згадувана нами компанія „Зеонбуд”. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила її переможцем відповідного конкурсу. Для спеціалістів і зараз є загадкою, хто є кінцевим власником компанії, яка вкладає в проект мільярд гривень, і яку не турбує, що він має окупитися не раніше як за 8 років.

28 серпня цього року Нацрада з телебачення і радіомовлення видала 28 телевізійним каналам ліцензії на мовлення в мультиплексах (наборах телевізійних і радіомовних каналів, що передаються одним цифровим каналом) MX-1, MX-2, MX-3, MX-5 у стандарті DVB-T2(MPEG-4) – один з європейських стандартів ефірного цифрового мовлення. У відповідному рішенні також ідеться про те, що ліцензіанти зобов’язані брати участь в інформуванні населення про перехід країни на цифровий стандарт мовлення – безкоштовно розповідати про це щодня в обсязі 5 хвилин. Такі трансляції мали розпочатися першого вересня 2011 року. Напевне їх уже хтось бачив.

До речі, стандарт цифрового наземного мовлення DVB-T2 розроблено у 2008 році. Наприкінці 2009 року його почала впроваджувати Велика Британія. Стандарт має на 30% вищу пропускну здатність, ніж попередній DVB-T, а також ефективнішу систему корекції помилок і більшу гнучкість у системах кодування. Якщо, DVB-T дає змогу мультиплексування в один пакет до 10 телеканалів, то з DVB-T2 кількість каналів у мультиплексі зростає до 16.

Сумніви

Оце так би мовити офіційна сторона питання. Але.., звичайно, є й інша сторона медалі. Її озвучують незалежні експерти. І їхні судження насторожують. Так, дехто наголошує на тому, що, мовляв, стандарт DVB-T2 вигідний провайдеру, але невигідний в матеріальному плані кінцевому споживачу, тобто усім нам. Дехто натякає на таке: 21 січня цього року прем’єр-міністр Росії Володимир Путін підписав розпорядження уряду. Згідно нього послуги мовлення стандарту DVB-T2, будуть надаватися російським споживачам з 2015 року. 16 березня цього року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України прийняла рішення, яким дозволила компанії „Зеонбуду” обирати між DVB-T і DVB-T2. 22 березня „Зеонбуд” ухвалив рішення про впровадження в Україні цифрового ефірного мовлення у стандарті DVB-T2…

Однак, як зауважують спеціалісти, збільшення ступеню компресії відеосигналу обов’язково веде до погіршення якості. Щоби стиснути сигнал, потрібно викинути частину корисної інформації. Чим більше викидаємо – тим менше деталей у зображенні залишається.

Згідно з експертною оцінкою Дмитра Маковеєнка з Українського державного інституту радіо і телебачення цифрове мовлення може бути надано лише 65-70% населення України. Між тим, тарифи на трансляцію телепрограм „Зеонбудом” сягатимуть щомісяця 10 тисяч доларів, що для регіональних телерадіокомпаній може виявитися непосильним навантаженням. Цікаво, що в більшості інших країн після переходу на цифрове телебачення тарифи для телеканалів зменшилися, оскільки, як ми вже знаємо, одна його частота уміщує більше каналів, ніж аналогове телебачення.

Та найгірше те, що, як зауважує „Незалежна асоціація телерадіомовників” (об’єднує понад 100 телерадіоорганізацій), у результаті конкурсу на цифрове телемовлення, проведеного Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, ліцензії не отримало 68 регіональних та місцевих ТРК, зокрема і черкаські, які по 15-20 років працюють для українських глядачів…

Нав’язливі аналогії

І ось тут хочеться згадати „дєдушку” Лєніна, який найважливішим з усіх мистецтв вважав кіно. Бо через нього можна впливати на найбільшу кількість людей. Безумовно вождь пролетаріату в цьому плані належним чином оцінив би й телебачення. Хоча це зробили ще в 20-х роках минулого століття його ідейні послідовники. Мабуть не кожен з нас, вивчаючи в школі творчість видатного українського поета і публіциста Павла Грабовського, хоча б здогадувався, що творцем сучасного телебачення є його син. Адже перша в світі телевізійна передача за допомогою електронних телевізійних пристроїв відбулася 28 липня 1928 року. Місцем цієї епохальної події став Ташкент, а творцем винаходу – Борис Грабовський. Цей факт підтвердила спеціальна міжнародна комісія ЮНЕСКО. Між тим, особисто я саме в школі із захопленням прочитав роман Мітчела Уїлсона „Брат мій, ворог мій”. У ньому дуже цікаво і динамічно розповідалося про те, як американці придумали телебачення. І лише нещодавно дізнався, що в романі до деталей відтворені досліди, зафіксовані у технічних щоденниках Бориса Грабовського, які свого часу дивним чином зникли з центрального бюро раціоналізації та винахідництва ВРНГ СРСР. Більш того, у дорозі на друзки був розбитий і пристрій для передачі й отримання зображення, названий винахідником телефотом, і відправлений ним для демонстрації в Москву… Випадковість? Та рідні винахідника свідчать, що насправді його викликали до Москви, де, вилучивши всі креслення й робочі записи, „порадили” назавжди забути про винахід. Після цього Борис Грабовський вимушений був не лише симулювати божевілля, а й терміново тікати з Ташкента. Не менш промовистим є той факт, що неприємності з уже реально діючим радіотелефотом у Бориса Грабовського розпочалися після того, як військові дійшли висновку, що армії потрібна не електронна, а простіша для розуміння фахівців невисокого рівня і стійкіша до „фізичних впливів” механічна телевізійна система. Цілком ймовірно, що винахід українця, оцінений як перспективний лише для використання у мирних цілях, міг потрапити на Захід не без сприяння радянських спецслужб. Варто нагадати, що вони активно працювали над створенням бізнесових структур, здатних служити легальним прикриттям для розвідувальної діяльності. Як бачимо, історія голубого вогника досить темна. І чомусь сучасне впровадження цифрового телебачення теж вкрити недомовками, таємницями, непрозорими схемами… Хоча… дивуватися не варто. Адже телебачення – це завжди гроші і вплив на людей.

Та усе це деталі і нюанси. Найголовнішим висновком для нас має бути той, що цифрове телебачення незабаром прийде в кожну хату і квартиру, нам нікуди від нього не подітися. Без цифри не буде ні футболу, ні концерту ні „мильних опер”. Тож кожному треба вже зараз думати, як достойно зустріти його прихід. Але і це не надовго. Науково-технічна революція настільки пришвидшила технічний прогрес, що майже недосяжне вчора, сьогодні починає стукати в двері. Так, кажуть, невдовзі на нас чекає телебачення за замовленням, тобто реалізація свободи дивитися, що хочеш і коли хочеш. Питання лише, чи погодяться на таке політики і владоможці? А от еволюція об’ємного звуку і 3D зображення, напевне, зовсім скоро приведе до посилення, як мінімум, зорових і звукових відчуттів. Можлива навіть імітація присутності. І вже практично розроблені технології, які дозволяють передавати запахи й дотики. Тож, незважаючи на впровадження цифрових технологій, навряд чи варто спішити з придбанням нових телевізорів, якщо на цифрі спроможні працювати ті, що у вас є зараз. Можливо вам удасться дочекатися нової хвилі змін?..

Олександр ВІВЧАРИК, Сміла

Думали, що в казку попали? Президент дав «по заслугах» черкаському нардепу, що відзначився у побоїщі в парламенті

2011-08-25T09:06:00.001+03:00

З нагоди 20-ї річниці незалежності України Указом Президента велику кількість політиків, народних депутатів, чиновників відзначено державними нагородами. Є серед них і два народних депутати, що представляють Черкащину.

Так за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові нагороджені орденом «За заслуги» ІІІ ступеня Сергій Терещук та Петро Цюрко.

Сергій Терещук представляє фракцію Народного Блоку Литвина, є очільником Народної партії Черкащини. Петро Цюрко є членом фракції Партії регіонів. Обидва входять до парламентської більшості.

Від «Прочерку». Найпомітнішим вчинком, який засвідчує «сумлінне та бездоганне служіння Українському народові» нардепа Петра Цюрка є його активна участь у побоїщі у Верховній Раді у грудні минулого року. Цюрко цілеспрямовано і неодноразово бив у голову і по корпусу бютівця Кравчука, в голову бютівцю Михайлу Волинцю кинув стільця. Волинця було госпіталізовано. Кадри бійки зафіксували камери національних телеканалів.

У знак солідарності з річницею ГКЧП більшість черкащан - в червоному

2011-08-19T12:44:00.002+03:00

Мабуть, сьогодні в річницю ГКЧП комуністи зговорилися проти мене. Коли я, після дзвінка до депутата обласної ради Віктора Роєнка, йшов в центр міста фоткати їх захід (який так толком і не відбувся), то мені зустрічалися лише люди в червоному. Їм лише емблеми цієї партії на одязі не вистачало…

Ді-джус, мабуть, вважає своїх користувачів лохами. Я не лох. Змінюватиму оператора.

2011-08-15T11:25:00.001+03:00

Днями моя дружина втратила 30 грн. Ді-джус забрав. Стільки ж коштів втратила її подруга. Дружина дзвонила до оператора, однак хто вам поверне кошти?

Подивився, що пишуть про ситуацію, яка в нас склалася з оператором, інші колеги. Побачив, що розвели не лише нас, а й інших. Дуже гарно про суть проблеми написала журналістка Олена Білозерська. Щоб не переписувати заново, наводжу її допис з її блогу:

Моя мама доволі довго користувалася мобільним тарифом "Dijuice Безлім". Суть тарифу: ти поповнюєш рахунок на 30 грн. і отримуєш 25 днів безкоштовних дзвінків на всі номери Dijuice. Причому якщо раніше з цих 30 грн. ти отримував на рахунок всі 30, то в якийсь момент вони зробили так, що 10 грн. "зникають" (їх нібито прибирають за обслуговування) і тобі на розмови залишається лише 20. Про такі зміни тоді вони, наскільки я пам’ятаю, не попередили. Ми помітили їх самі, але плюнули.

Чергові 25 днів безкоштовних розмов закінчувались у мами вчора. Ввечері она поповнила рахунок на 30 грн. через автомат у продуктовому магазині, як завжди робила досі. Прибула СМС, що рахунок поповнено, і на рахунку тепер 62 грн.

Сьогодні вдень мама багато розмовляла з абонентами Dijuice, поки не виговорила всі гроші - як з’ясувалося, безкоштовних 25 днів вона не отримала, і її розмови тарифікувалися по 1 грн. за хвилину.

Я кинулася дзвонити у службу підтримки, і з’ясувалося, що відтепер, з 3 серпня, якщо ти купуєш для поповнення скретч-картку, платиш, як і раніше, 30 грн. А якщо через банкомат, як зробила мама - тоді треба сплачувати вже 40 грн.

ОПЕРАТОР ПРО ЦЕ НІЯК НЕ ПОПЕРЕДИВ! Ні СМСками абоненту, ні через сайт. Зайшла щойно на сайт Dijuice - на головній сторінці про це ні слова. Є маленька зноска в кінці інформації про тариф - а сама сторінка тарифу давно в архіві.
Хоча навіть попередження на сайті без СМСки абонентам з посиланням на цей сайт було б шахрайством - чого це раптом абоненти повинні регулярно ходити на сайт оператора (чи дзвонити у службу підтримки) і перевіряти, чи не змінився тариф?

Зате 7 серпня прибула СМС-ка: "Зверни, будь ласка, увагу! БЕЗЛІМітний тариф за умовами тар. плану діє до 09.08.2011. Для продовження поповни рахунок на 30 грн. або більше". Про зміни умов тарифу - ні слова.

Про всяк випадок я зателефонувала оператору і спитала, чи попереджали вони абонентів про зміну умов тарифу. Мені відповіли, що так, всі абоненти були попереджені - їм було розіслано СМСки у період з... 11 травня по 3 серпня.
Мама каже, що їй взагалі така СМС не приходила. Але навіть якби прийшла у травні або червні - це нормально? Хто це два місяці пам’ятатиме такі речі? На мою думку, інформацією про подібні зміни треба "бомбардувати" абонентів місяць до настання цих змін і місяць після.

Висновок: з рахунку у матері просто вкрадено 62 грн. Вочевидь, у дуже багатьох абонентів з рахунків вкрадені гроші.

Чому саме вкрадені - дуже просто:
1) Мама заплатила гроші, щоб розмовляти безкоштовно, безкоштовних хвилин/днів не отримала і заплачені гроші теж втратила.
2) Якби мама знала, що за кожну хвилину розмови стягується гривня, вона б не розмовляла цілу годину за таким невигідним тарифом. Вона або купила б скретч-картку, або поповнила б у банкоматі не на 30, а на 40 гривень, або взагалі відмовилася б від тарифного плану.

Оскільки ми не любимо сильно хитрих, ми всією родиною, у кого є Київстар та Dijuice, відмовляємося від нього. Будемо користуватися іншими операторами.» Ось ссилка на блог Олени.

Повністю підтримую Олену! Ми теж змінюватимемо оператора

Черкаських комуністів надихають машинки

2011-08-12T10:46:00.002+03:00

Перед початком сесії Черкаської міськради ,яка відбувалася 11 серпня, близько півсотні прихильників Комуністичної партії мітингували проти перейменування вулиць. Колір дитячих машинок біля фонтану за будівлею ОДА їх надихав…

Вівчарик: Уявіть, ви – ніхто! Тоді хто?! (Кримські нотатки)

2011-08-11T19:03:00.000+03:00

Морський вітер тріпоче великий рушник з написом «Українка», що сохне на шворці. Для власників цього кримського пансіонату – вірмен – це слово таке ж іншомовне, як для мене, українця, інші торгові марки горілки – «Nemiroff» чи «Stoletov».

Таке мелодійне для мене слово – «українка» – виявилося єдиним українським словом, яке оточувало мене у цьому російськомовному середовищі в Криму, який, між іншим є адміністративною одиницею півдня України (роз’яснення не мною придумане, а взяте з Вікіпедії). Так, як це не прозаїчно, але Крим – це УКРАЇНА. Хто в цьому сумнівається? Я!!!

Загартований далеко не україномовним середовищем в Смілі, де я виростав, я спокійно ставлюся до людей, що спілкуються російською. Більше того, у мене є російськомовні друзі. Але я не комплексую, спілкуючись з ними українською. А от Крим мене дістав. Це вже, вибачте, як ті «5 капель»: «переворот твого світу»…

Я не зміг купити в Криму сувеніри з написами українською мовою. Нема пропозиції! Я не зміг замовити україномовну екскурсію. Нема пропозиції! Але ж так хотілося побачити таку відому пам’ятку архітектури, як «Ластівчине гніздо». І що? У екскурсійному мікроавтобусі нам розповідали про Катерину ІІ, Петра І та інших. На набережній Ялти нам показували Леніна, який там стоїть серед пальм вдягнутий у пальто, бо скульптор не врахував клімату цього міста. Ніхто і не думав туристам розповідати про українську історію Криму: про дружину султана Османської імперії Сулеймана І Пишного Роксолану, про лікаря і письменника Івана Липу, який народився в Керчі, про співачку Оксану Петрусенко. А як можна не згадати НАШОГО, українського письменника, історика і перекладача кримськотатарського походження Агатангела Кримського!!!

Та ви не думайте, що я тіпа такий вумний і всі ці прізвища одразу самі в мене випливли в голові. Я просто прогуглив інтернет. Задав у пошук «Українці в Криму». І все. Не так все безнадійно.

Українці ж нібито титульна нація в Україні. В мікроавтобусі я з дружиною не був білою вороною. Там були і західняки, і волиняни. Проте екскурсоводи орієнтуються виключно на російськомовних туристів.

Як пояснила мені одна екскурсовод, Крим – інтернаціональне місце… Але це аж ніяк не пояснює, чому дітки в Криму катаються по пірсу на машинках, над якими розвівається прапорець Росії. Машинок з синьо-жовтими прапорцями я так і не побачив…

Коли я їжджу до своїх родичів у Західну Україну, то почуваю себе вдома. Маю на увазі не конкретно будинок чи квартиру, де живуть родичі, а населені пункти: Тернопіль, Івано-Франківськ, Добромиль (Львівська область) тощо. Щодо останнього міста, то там ксьондз намагався спілкуватися зі мною українською, а не рідною для нього польською, розповідаючи мені про історію костелу.

За кордоном я, на жаль, ще не був. Але в Криму я саме так себе і почував: іноземним туристом, що приїхав у якусь державу. Але дуже хочеться відчувати на своїй землі, що ти вдома.

P. S. Порада кримським екскурсоводам: вчіть державну (якщо вже не рідну) мову. Упевнений, я такий не один. У вас будуть набиратися групи туристів.

Спершу мої нотатки були опубліковані на "Прочерку", тож коментарі до матеріалу читайте ТУТ.

Продовження історії з Ростіком

2011-07-29T14:13:00.000+03:00

Прес-служба СБУ України в Черкаській області таки прочитала мій допис на блозі про невихованого Ростіка. І мені навіть передзвонили! Цього разу стопроцентів з СБУ. Сказали, що в них такі проФФесіонали як такий собі Ростік не працюють.
Виходить, Ростік дзвонив з власної ініціативи. Ну комплекс в людини, що ви зробите, треба чуваку понапрягати журналіста і він тоді підніме свій рівень самооцінки.
Але не будемо розчаровуватись в цій історії. У Ростіка є брат! І він працює в СБУ! От, очевидно, де собака зарита)))

А шо буде з Ростіком далі?...

2011-07-22T21:59:00.000+03:00

У ситуації з Ростиком пригадалася мені пісня "Как одену портупею, все тупею и тупею". Цікаво, скільки Ростик працюватиме в тій чи іншій структурі з такими методами роботи?...

Черкаське СБУ «наїжджає» на журналістів?

2011-07-22T14:38:00.003+03:00

Несподіванок в нашому житті вистачає. Очевидно, СБУ – одна з них. Сьогодні до мене телефонував такий собі Ростік. З хвилюванням випалює мені, що я неправий, що я такий-сякий молодий пацан на початку своєї кар’єри вже починаю випендрюватися. Що я ще пожалкую про ту статтю яку я, мовляв, написав про те, що мене викликають на співбесіди працівники СБУ.
Коли я запитав у цього Ростика, про що йде мова, то він дуже самовпевнено відрубав мені, що я, тіпа, сам знаю, про що мова.
Після цього, як і належить хамам і вкрай невихованим людям, він кинув слухавку.
У мене тепер декілька варіантів тлумачення вищевикладеного. Або цей самий Ростік неадекватна людина і встав сьогодні не з тієї ноги. Або він намагався захистити честь мундира, подзвонивши при цьому не за адресою. Тим паче, що жодних статей про СБУ я не писав, тож звичайно ні на які співбесіди мене не викликали.
Але тоді виникає питання до професійності працівників СБУ.
Користуючись нагодою, хочу запитати прес-секретаря СБУ України в Черкаській області Катерину Дрогу, чи є у них працівник Ростик, який має такий от номер мобільного 067-605-83-87.

На станції Шевченка закрили приміщення вокзалу

2011-07-19T17:59:00.000+03:00

На Черкащині у розпал курортного сезону закрили приміщення одного з двох вокзалів станції ім. Т. Шевченка, що у Смілі. Всього на станції два вокзали – Північний та Південний, які розташовані на невеликій відстані один від одного. Проте з закриттям одного з приміщень тягне за собою чимало незручностей для пасажирів. Про це інформує "Прочерк".

Позаминулого літа – у 2009 році – керівництво пасажирського вокзалу станції так само серед літа вже закривало приміщення Північний вокзал. Тоді пояснення було просте: через кризу зменшився пасажиропотік і приміщення стало нерентабельним. Тому вокзал обіцяли відкрити при збільшенні кількості пасажирів.

З закриттям зали очікування Північного вокзалу в пасажирів виникають певні проблеми. Адже з цього вокзалу відправляється чимало потягів приміського сполучення і пасажирських поїздів. Пасажирам доводиться купувати білети на Південному вокзалі, а потім йти на Північний, де стояти на пероні в очікуванні.

Як повідомили «Прочерку» у диспетчерській службі шевченківського вокзалу, після того як Північний вокзал закрили влітку 2009 року, у травні цього року його спробували реанімувати і відкрили. Проте виручки він не приносив.

– Навіщо працювати такому вокзалу, якщо касир здає в кінці робочого дня 300 гривень, а повинна здавати хоча б три тисячі. Тому вокзал знову закрили, – сказали «Прочерку» в диспетчерській.

Щоб більше дізнатися про закриття Північного вокзалу, нам порадили звернутися до заступника начальника пасажирського вокзалу ім. Т. Шевченка Анатолія Лупини. Однак Анатолій Васильович повідомив, що він «зараз на взводі» і пообіцяв роз’яснити ситуацію у майбутньому.

Моя нова футболка!

2011-07-15T14:44:00.000+03:00

Ось таку чудову футболку мені зробила дружина мого колеги Олександра Наталія! Тканину докупи зшивала якась там фабрика (не допитувався яка, але якість нормальна), а от козарлюгу малювала Наталія! Футболка ексклюзивна! Більше в світі таких немає! Ось ссилка на футболки у фейсбуці.

Усе збирався поїхати до мольфара, а його... вбили!

2011-07-15T14:20:00.002+03:00

Я просто в шоці! На Івано-Франківщині вбили мольфара, про якого я стільки читав, до якого хотів колись поїхати, щоб взяти інтерв"ю! Нижче новина.

В Івано-Франківській області оперативно-слідчі групи Верховинського райвідділу міліції та облуправління МВС проводять різнопланові оперативно-розшукові заходи, спрямовані на розкриття вбивства відомого Карпатського мольфара і цілителя 82-річного Михайла Нечая. Про це УНН повідомили у Секторі зв’язків із громадськістю облуправління міліції.

Повідомлення про виявлення його мертвим з ножовим пораненням надійшло із села Верхній Ясенів у чергову частину Верховинського райвідділу міліції сьогодні о 6:50.

Як зазначає СЗГ, у міліції є підстави говорити про те, що тяжкий злочин буде розкрито у стислі терміни.

Новина взята з УНН.

Черкаські журналісти-копіювальники

2011-07-12T18:47:00.001+03:00

Цікава редакційна політика газети "Прес-Центр".

Коли народився сайт "Прочерк" з рубрикою "РЕЗОНАНС", ця газета одразу ж почала заводити цю рубрику і на шпальтах своєї газети. Коли на "Прочерку" почали з"являтися заголовки, після яких у дужках було написано "ЕКСКЛЮЗИВ", ця газета й собі почала до заголовків це слово тулити. А коли на "Прочерку" біля заголовку з"явилося слово "ФОТО", то вгадайте, яка газета скопіювала цю ідею.
В принципі, "Прочерк" не придумав цього. До нас в такому стилі заголовки робили (та й зараз роблять) інші ЗМІ. Але газета-копіювальник про це не думала раніше...
Тепер ми запровадили в заголовках слово "оперативно", коли публікуємо дійсно оперативну новину. Сьогодні заголовок з дописаним у дужках цим словом з"явився і в газети "Прес-Центр".
Цікаво, що за нами повторюватиме ця газета надалі???...

По справі Ландіка

2011-07-08T17:25:00.003+03:00

Янукович: Це коротка карна справа, і, скоріше за все, відповідь на неї буде дуже швидко.
В мене тут вже є цілий список (дякую Могільову, підсуїтився) всіх винуватих по цій справі.
Це, по-перше, та шльондра Коршунова, яка втратила всякий сором, страх й розум, по-друге,
це ті козли, які оприлюднили відеозапис з камер спостереження і по-третє, ці покидьки журналюги,
які завжди носять каменюку за пазухой. Цим я власноручно голови повідриваю.
Чепак (пошепки): Віктору Федоровичу, ви не той папірець поцупили!
З коментарів читачів на "УП"

2011-07-04T10:03:00.003+03:00

Губернатор Черкащини вимагає наполовину збільшити плату за оренду паїв, фермери бояться, що це знищить їх бізнес, а селяни ризикують взагалі не отримати орендну плату…

Нинішнього року перед головами районних державних адміністрації, органами місцевого самоврядування поставлено завдання підвищити ефективність використання земель, довівши ставку орендної плати до рівня не менше 4,5% грошової оцінки земельної ділянки. Про свою ініціативу підвищити плату за паї голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб згадав і на нещодавній сесії обласної ради, звітуючи за роботу на Черкащині.

– Це дасть можливість виплатити власникам паїв 535 млн грн. Тобто їхні доходи збільшаться в 1,5 рази. Розв’язання цього питання підвищить також соціальну відповідальність орендарів! – виступав Сергій Тулуб.

Черкащина перевершила Президента: Указ вимагає сплачувати за паї не менше 3%, проте Сергій Тулуб хоче, щоб фермери платили 4,5%. Детальніше читати ТУТ.

Дух, чай і меч пізнають у «Білому лотосі» українці, росіяни та литовці (ФОТО)

2011-06-28T11:52:00.000+03:00

Черкаський храм бойових мистецтв «Білий лотос» вирішив порушити традицію: якщо раніше «день відкритих дверей» тут проводили раз на рік влітку, то цього року проведуть двічі. «Багато охочих відвідати наш храм і взяти участь у ретритах вихідного дня», – пояснює «Прочерку» наставник школи кунг-фу «Ша-Фут-Фань» Оксана Пархоменко.

Ретрити – це духовні семінари, які проводять багато релігійних громад, така собі форма навчання, тренування. 25-26 червня до Черкас приїхали близько тридцяти бажаючих не лише з України, а й з-за кордону, щоб духовно і фізично вдосконалитися у єдиному в Європі буддійському храмі, що знаходиться на черкаських схилах Дніпра.

На вході в келії встановлені дві фігури древніх воїнів, привезених до Черкас з Тибету, на воротах, у дворі храму.
Детальніше ТУТ.

Пам’ятник вже відкрили!

2011-06-28T11:48:00.000+03:00

25 червня в м. Звенигородка відбулось освячення пам’ятного знаку «Воїнам Армії УНР - уродженцям Звенигородського повіту». Не зважаючи на сильний дощ, подія зібрала кілька десятків патріотів Звенигородщини, а також гостей з Києва і Тального. Прибули на відкриття й представники благодійної ініціативи «Героїка» (остання - ініціатор зведення пам’ятного знаку) з Корсуня-Шевченківського: п.п. Олег та Андрій Собченко.

Відкрив урочистий захід пан Станіслав Лячинський, науковий співробітник місцевого краєзнавчого музею, який розповів про козацькі традиції Звенигородщини. Після виступу пана Лячинського розпочалась панахида за воїнами Армії УНР, яку відправив панотець Василь Карп’юк (УАПЦ). Панотець зауважив непослідовність місцевих можновладців , які до цього часу не спромоглися відновити давні назви вулиць Звенигородки , що донині носять імена червоних командирів, радянських діячів-організаторів Голодомору. Це за умов, що депутати та міський голова вважають себе патріотами України.

Падав рясний дощ, проте ніхто з учасників мітингу з відкриття пам’ятного знаку не пішов завчасно. За півгодини врочистості було перенесено до місцевого краєзнавчого музею, де відбувся День відкритих дверей, присвячений воїнам Армії УНР. Пан Станіслав читав власні вірші, відбулося тепле спілкування небайдужих людей, котрих об’єднала ідея відродження історичної пам’яті . Гості та звенигородці познайомилися ближче, домовилися про наступні спільні дії з вшанування видатних земляків. Маємо надію, що новий пам’ятний знак буде першим серед заходів благодійної ініціативи «Героїка» на Черкащині. Гості музею дякували господині – Директору музею пані Олені Наріжній за гостинність, гарячий чай та турботу. Для «Героїки» було передано в подарунок часописи «Спадщина» та запрошення для активістів відвідати краєзнавчий музей та історичні місця Звенигородщини.

Особливо теплих слів подяки заслуговує великий патріот свого краю - пан Станіслав Лячинський, що активно посприяв встановленню пам’ятного знаку у Звенигородці. Ця людина своєю повсякденною працею у Краєзнавчому музеї та в міській раді пробуджує український дух серед звенигородців. Благодійна ініціатива «Героїка» має надію на подальшу плідну співпрацю з паном Станіславом, бажає йому многая літа та натхнення у творчості. Про це повідомляє сайт «Майдан».

На Черкащині відкриють пам’ятний знак воїнам Армії УНР

2011-06-23T17:47:00.000+03:00

25 червня у м. Звенигородка, що на Черкащині, урочисто відкриють пам’ятний знак “Воїнам Армії УНР – уродженцям Звенигородщини”. Ініціатором вшанування звенигородців, які воювали в лавах Армії УНР виступила благодійна ініціатива “Героїка”. За поданням останньої міська рада Звенигородки виділила майданчик у парку ім. Тараса Шевченка під спорудження пам’ятного знаку.

Церемонія урочистого відкриття та освячення пам’ятного знаку розпочнеться у суботу, 25 червня, о 10:00. Місце проведення заходу: Парк ім. Тараса Шевченка (навпроти автостанції). Запрошуємо городян та гостей міста на урочистості! Про це інформує "Героїка".

Партія вільних демократів хоче стати синонімом брудних технологій???

2011-06-16T15:51:00.001+03:00

Супер-оперативні технологи Партії вільних демократів мене просто вражають. Ще півроку тому мій колега звертав мою увагу на те, що стартова сторінка сайту Партії вільних демократів називається "брудні технології".

Ми навіть надіслали відповідне повідомлення на сайт партії, щоб вони не позорились. Та сьогодні я наткнувся знову на цей сайт. І ніяких змін. тому підтвердження - скріншот нижче.

Черкаська міліція про бійку з опозицією: на першому етапі ми відступили

2011-06-09T14:31:00.002+03:00

«Робити піар-ходи ми не хотіли. У тій ситуації, що складалася, потрібно було затримувати всіх організаторів і учасників мітингу. А це було б якимсь політичним шоу!» – таку відповідь начальник управління громадської безпеки УМВС України в Черкаській області Володимир Іващенко дав «Прочерку» на запитання, чому двох юних опозиціонерів черкаська міліція затримала не зразу під час того, як вони робили напис на паркані, а пізніше.

Нагадаємо, що учасники опозиційного мітингу, що відбувався 24 травня, Ігор Сичов та Сергій Марченко зробили фарбою напис на будівельному паркані, яким обгороджена Соборна площа. До обох хлопців правоохоронці навідалися додому аж через 8 днів після пригоди – 1 червня о… 6-й годині ранку. Того ж дня хлопців засудили на три доби...

– Нам законодавство дає два місяці для накладання адміністративного стягнення. Чому правоохоронці не затримували хлопців того ж дня у той момент, коли вони робили написи на паркані? Бо це б перетворилося на політичне шоу, а міліція прийняла рішення не брати в такому участі. Є ряд питань. У нас є записи, як депутат міськради Микола Булатецький перешкоджає затриманню порушників, як інший депутат міськради Валерій Воротник вдарив по відеокамері. Якби таке зробив міліціонер і по відношенню до журналіста, то це б гриміло на всю Україну! А Воротник дозволив собі це зробити, – зауважив Володимир Іващенко.

Як зауважив Володимир Іващенко, на всіх організаторів мітингу складені адмінпротоколи.

– Про заборону суду щодо проведення мітингу на Соборній площі всі знали. Якби були проведені всі заходи на Театральній площі або за будівлею облдержадміністрації, то ніяких протоколів ніхто б не складав. Якщо міська влада звернулася до суду з проханням заборонити проведення мітингу, а його організатори порушують цю заборону, то підставляють і себе, і людей, що беруть участь в мітингу. Організатори мітингу роблять вигляд, що ухвала суду нічого не варта. Якби правоохоронці не відреагували на порушення, прокурор застосував би до нас прокурорське впровадження… Щоб відійти від політичних моментів, а перейти в правове поле, правоохоронними органами було прийнято рішення на першому етапі відступити… Щоб ви розуміли: складені адмінпротоколи розглядала прокуратура на їх законність. Вона визнає, що вони складені законно. Після цього прокурор пише на суд і суд розглядає. І не якийсь конкретний суддя: адмінматеріали розприділяє між суддями комп’ютер. А яке рішення буде прийняте по всім складеним адмінпротоколам – вирішать судді.

НЕЙМОВІРНЕ-ОЧЕВИДНЕ: Тулуб раптово помолодшав! (ФОТО)

2011-06-01T11:10:00.001+03:00

Сьогодні вранці на сайті Черкаської облдержадміністрації розміщене вітання голови ОДА Сергія Тулуба з Міжнародним днем захисту дітей. Цікаво, що звичне портретне фото Тулуба, яке додають до вітання, прес-служба замінила на фото дитини. Виходить дуже прикольно!)))

Як мій тато Європу відкривав

2011-05-10T14:19:00.001+03:00

Мій батько вперше побував в Європі. Нижче його публікація:

"В Угорщині навіть високопосадовці їздять на велосипедах, а в транспорті грає тільки класична музика Хто виростав і жив у Радянському Союзі, за залізною завісою, той мене зрозуміє. Європою для нас була Естонія, а якщо пощастить, то Болгарія або Польща. І ось раптом Журналістський фонд України запропонував мені здійснити поїздку разом із групою журналістів до Угорщини і Відня.
Звичайно, я був збентежений. Ми здали документи в турагентство в Києві, зібралися в Чопі, сіли в комфортабельний автобус, почекали трохи в черзі на кордоні, поки нам ставили штампи в закордонних паспортах, переїхали Тису, і ось уже наш гід у дорозі, приємний з виду Томаш, розповідає про Угорщину, яка відкрилася виноградниками й садами за вікнами нашого лайнера. Обабіч дороги простяглися села, дбайливо зорані поля, чисті узбіччя, ми бачили таких самих, як і ми, людей. Цікаво подивитися, як вони живуть, а, може, чогось і повчитися.

В Угорщині всі розмовляють угорською мовою

Угорщина – край запального чардашу, токайського вина, термальних джерел, гуляшу й паприки; край, що породив військових звитяжців і композиторів, дивовижних учених, похмурих королів і вправних музик. Тут свято шанують князя Арпада, який привів наприкінці IX століття в ці землі племена угрів з Уралу. А також – короля Іштвана I Святого. Який, власне, і був першим угорським королем. Тривалий час Угорщина, Галичина і Закарпаття перебували в складі однієї держави – Австро-Угорщини.
На території Угорщини жили різні народи, у тому числі й слов’яни. Після розпаду СРСР до Угорщини потрапило чимало українців, дехто виїхав на заробітки. Кримчанка з нашої групи зустрілася під час мандрівки зі своїм родичем, який зумів переїхати сюди на постійне проживання на початку 90-х років. Він був незадоволений тим, яку отримав в Україні пенсію. Пенсія в Угорщині його задовольнила. Цей чоловік не знав української мови, але швидко опанував угорську. Він поважно спілкувався з родичкою російською мовою і розповідав, які вже, як громадянин Угорщини, відвідав країни світу. Проте, будучи за СРСР високопосадовцем, він за кордоном ніде не бував…
Гуляючи Будапештом у вільний від екскурсій час, я заблукав. Намагався запитати дорогу в місцевих жителів. Ніхто мене не розумів, хоча я був переконаний, що за радянських часів у всіх державах соціалістичного табору, до якого входила й Угорщина, вивчали російську мову. Виручила землячка, яка випадково побачила мою безпорадність. Пані Наталія організувала в Угорщині туристичну фірму. Вона чудово знає угорську мову, російську, а українську – ні, хоч досі ще є громадянкою України.

Менталітет та історія наших народів мають багато спільного

До речі, українці з угорцями схожі не тільки тим, що люблять смачно поїсти і підняти чарку. Вони теж на всі заставки лають свою владу. Вони кепкують зі свого прем’єр-міністра, теж люблять помітингувати навпроти парламенту. Тож тамтешні високопосадовці, щоби мати менше клопоту, влаштували навпроти найвищого законодавчого органу постійну фотови-ставку, яку не можна затуляти мітингуючими спинами від очей туристів…
Угорцям, як і нам, дошкуляє минуле, вони теж почуваються ображеними на долю. Кожен гід намагався розповісти нам про те, якою великою була Угорщина в минулому, про те, що вона мала вихід аж до трьох морів, а Відень був лише другорядною фортецею у складі Угорського королівства, як і Бєлград. Нам детально розповідали про те, хто й скільки земель відхопив собі в угорців після розпаду Австро-Угорської імперії. Прагнення угорців до свободи в різні часи придушували і австрійська імперія, і радянська влада.
Звичайно, стосунки європейських держав у різні часи були різними. В Угорщині свято бережуть пам’ять про ті трагічні часи. На відзначення їх встановлено чимало пам’ятників. Тож, може, тому угорці не „не розуміють” російської мови?...

Угорщині є чим пишатися

Проте Угорщина є членом НАТО і ЄС. Отже, про якісь сатисфакції щодо минулого не може бути й мови. Та чи й варто накручувати себе трагічними спогадами. Угорщина – прекрасна країна! Тут чудові автобани, неповторні природа й міста. Бог нагородив цю землю лікувальними джерелами, термальними водами, які використовували свого часу ще давні римляни. Наша мандрівка Угорщиною і почалася купальнями в місті Егерсалок, що розташований біля підніжжя гір Матра і Бюк. А тоді ми ще й помилувалися Егерською фортецею ХІІІ століття, відвідали Базиліку (кафедральний собор), дегустували вина в Долині прекрасних жінок.
Варто наголосити, що угорці на їжі, на відміну від сусідньої Австрії, не економлять. Тож сніданки в готелях були ситними. Після них дуже добре було милуватися архітектурними шедеврами Будапешта, купатися в одному з найбільших термальних комплексів Європи „Сеченії” тощо.
На нашому шляху було також казкове місто Сентендре. Місто-музей, в якому живуть вправні ремісники, художники, письменники, музиканти. Збудували його серби й німецьке плем’я швабів. Тож воно має неповторний колорит. Тут безліч майстерень, музеїв, антикварних магазинчиків; звивисті вулички біжать по пагорбах, з яких Сентендре здається червоним через дахи, вкриті черепицею. Саме тут розташований унікальний музей марципанів (дивовижних солодощів, з яких ліплять навіть скульптури і створюють картини).
У Вишеграді – королівській резиденції XV ст. – бував навіть знаменитий граф Дракула.
Що ж до Будапешта, то говорити про нього можна дуже довго. Тут треба прожити не менше року, щоби ознайомитися з усіма вартими уваги пам’ятниками, архітектурними шедеврами й музеями. До речі, пам’ятники в Угорщині майже всі з бронзи, яка позеленіла від часу, й це надає їм своєрідного шарму.
Вражає те, що, як і на автошляхах, у містах майже немає реклами. Немає нашого штибу генделиків, але є безліч затишних кав’ярень і ресторанчиків. І в них, як і у транспорті, не гримить шансон, блатняк, важкий рок чи попса, а тихо грає класична музика. Хіба що в традиційній чарді можна почути запальні народні мелодії.
Ми жодного разу не бачили безпритульних собаку чи кота. Лише тих, що їх вели на повідку дбайливі господарі.
Європа дуже дбає про здоров’я і економію дорогого пального. Тож тут можна зустріти і високопосадовця на велосипеді. Для власників двоколісного транспорту виділені на тротуарах спеціальні доріжки. По них не можна ходити. Якщо потрапите під колеса велосипеда, будете ще й платити його власнику за фізичну й моральну шкоду.
Щодо транспорту, то він, переважно, невеликий. Багато зовсім маленьких, майже іграшкових авто. Що цікаво, навіть на перехресті не чути запаху вихлопних газів.
Архітектура в містах, як уже мовилося, вражає. Старі будинки дбайливо відновлюють. Переважно за рахунок того, що продають небідним людям горища, на яких ті влаштовують мансарди й здають їх в оренду. Опалення скрізь індивідуальне. Лише один район в Пешті (частині великого Будапешта) опалюється так, як у нас, – централізовано. Угорці жартують, що там живуть найбагатші люди, адже централізоване опалення неефективне, а відтак дуже дороге. Держава мусить допомагати мешканцям тих будинків.
Узагалі, угорці досить веселі й невибагливі. Як повідомила нам гід, у соціалістичному таборі Угорщина була найвеселішим бараком. Тут люблять пожар-тувати, потанцювати. Уміють і працювати. Це добре видно по селах, де вся земля, мов писанка, хоч на вигляд не чорна, як у нас, а світло-коричнева. Проте будиночки невеликі, на загал навіть менші за наші, але затишні й охайні. І скрізь чисто. А попереду ще був Відень – музична, а дехто вважає і культурна, столиця Європи".
Олександр ВІВЧАРИК, фото автора, передрук з газети "Нова Доба".

Долучіться до розвитку сайту! Жить буду - не забуду!

2011-05-02T15:37:00.006+03:00

Шановні друзі, знайомі, колеги!!!

З 1-го травня почала своє повнофункціональне існування сторінка "Прочерку" в мережі Facebook.

Її адреса http://www.facebook.com/Procherk.info

Якщо ви бажаєте вчасно отримувати інформацію від ресурсу резонансних новин "Прочерк" - просто натисніть Like!!!

Хто не натисне - тим капець!

«Нормальные герои всегда идут в обход»

2011-04-28T08:36:00.000+03:00

Очевидно, цей юний черкащанин не чув цієї пісеньки, цитату з якої я наводжу в заголовку.

Фото, що ви бачите – не фотошоп. Цей …. (як би його так назвати, щоб не образився) хлопець просто вирішив переїхати міст кохання, що в черкаському парку 50-річчя Жовтня. Ну треба було людині на той бік потрапити і все. Нема йому коли об’їжджати…

Я і Янукович!!!

2011-04-22T18:25:00.001+03:00

Журналіст у вирі подій!))))
Проглядав фотогалерею на сайті президента і побачив там себе!!!!

Прямий доказ того, що я таки був на історичному відкритті Черкаської обласної дитячої лікарні.

Мій фоторепортаж про відкриття лікарні дивіться ТУТ.

Прошу правоохоронні органи компенсувати мені збитки за те, що я не зміг попрацювати у суботу

2011-04-18T18:12:00.008+03:00

У суботу, 16 квітня, коли я зранку йшов на роботу у редакцію, то дорогу мені перекрили правоохоронці у бронежилетах, з автоматами. Короче, при повному параді. За слів правоохоронців, далі йти не можна, бо... "державна таємниця". Довелось обходити квартал, однак виявилося, що там також дорога перекрита. Як повідомив інший правоохоронець, перекрила рух... "міська адміністрація!" На мої наполегливі прохання пояснити, що ж відбувається, мені сказали, що це такі бачте навчання затіяли правоохоронці серед центру міста.

Маючи велике бажання потрапити до редакції, щоб попрацювати (!!!), я зателефонував у відділ звязків з громадськістю МВС України в Черкаській області до Наталії Таран, яка повідоила, що це відбуваються справді навчання і усі були завчасно про це повідомлені.Сьогодні я зателефонував у прес-службу СБУ до Катерини Дроги. Адже за словами пані Таран, СБУ також брали участь в навчаннях.

Ось що повідомила Катерина Дрога: "Попередження про навчання треба було читати в пресі. Ніяких терористичних актів не відбулося. Не треба робити з цього сенсацію".

У той же час сенсацію зробили самі правоохоронці ,які не вміють (на мою думку) як слід складати тексти. Я таки знайшов їхнє суперінформаційне повідомлення у пресі:

"До уваги жителів міста Черкаси! Повідомляємо, що 16 квітня 2011 року у зв’язку з проведенням навчань буде обмежено рух автотранспорту та пішоходів у центральній частині міста. Приносимо свої вибачення за тимчасові незручності. ВЗГ УМВС в Черкаській області"

Де тут конкретні адреси? Де тут іде мова про те, що я не зможу потрапити до своєї редакції і з якої по яку годину???

Між тим у центрі вже повним ходом гуляє інформація про те, що насправді в суботу до правоохоронців надходила інформація про замінування чи то "Укрсоцбанку" чи то "Нацбанку". Тож якщо насправді нічого такого подібного не було, то чи не краще було вказати в повідомленні завчасно ДЕ КОНКРЕТНО? і КОЛИ? буде відбуватися??? У центрі у нас знаходиться і моя редакція, і не моя, і магазин "Черевички", і "Чебуречна" і ще багато-чого.

Як от мені було знати з вищепроцитованого повідомлення МВС про те, що я не зможу в суботу попрацювати????

Кіоск «Колобок» під носом у Шевченка був встановлений незаконно

2011-04-15T12:51:00.000+03:00

Черкаська влада вже прибрала з центру міста кіоск «Колобок», що стояв просто біля пам’ятника Тарасу Шевченку, що біля драмтеатру. Про це сьогодні мені повідомила директора Департаменту муніципальної інспекції Ольга Швець.

– Ніхто дозволу на встановлення кіоску не давав. Протоколи на нього складалися неодноразово, але зараз ми задіяли більш жорсткі методи: сказали власнику, що будемо демонтувати кіоск в примусовому порядку. Власник одразу прибрав його. Також ми перевірили дозволи у цього підприємця і по усім іншим об’єктам торгівлі. Зауважень не було, – зазначила Ольга Швець.

Ось і закінчилася історія про "Колобка", про яку я писав ТУТ.

Приємно, коли є результат!

2011-04-14T19:42:00.000+03:00

Приємно, коли бачиш результати своєї роботи.
Сьогодні я дзвонив, говорив, винюхував, писав... Короче, працював... І мої столичні колеги це оцінили. Матеріал про те, що Фірташ звільнив гендиректора-регіонала черкаскього "Азоту" передрукував "Главком". А матеріал про фотоальбом губернатора Тулуба передрукула "Українська правда". (Щоправда матеріл про фотоальбом не зовсім мій, але внизу є трохи коментів, які оформлював я, та й фотки до матеріалу робив я).
Дякую київським колегам, що помітили роботу черкаських колег. А головне - що гіперпосилання поставили. Тепер більше людей про "Прочерк" дізнаються!

Чому поспіхом ремонтують дороги? Тулуб запросив у Черкаси Януковича!

2011-04-14T19:34:00.002+03:00

Ось і пояснення того, чому в Черкасах латають нашвидкоруч дороги! Дощ, не дощ, а дороги латають. Навіть поверх калюж!!! Так тримати!!! А знаєте в чому справа? Пояснення ТУТ.

Журналісти як недочують, то дофантазують...

2011-04-14T18:07:00.000+03:00

Прикро, коли мої колеги, та ще й столичні, не дочувши щось там, вирішили накатати замітку, що другий адвокат Кучми - з Черкас. А місцеві ЗМІ ще й підхопили... А виявилося, що то не інформація, а пшик...
Що відбулося насправді? Читайте ТУТ.

Улюблений космонавт Януковича бажає черкащанам успіхів!

2011-04-14T13:19:00.002+03:00

Газети 50-річного віку, макет супутника під стелею, марки, значки, скафандр космонавта та інші речі, так чи інакше пов’язані з космонавтикою, – усе це представлено на виставці у Черкаському обласному краєзнавчому музею, присвяченій Всесвітньому дню першого польоту людини в космос. Серед усього - цікаве фото...

Екскурсію проводить заступник директора Черкаського обласного краєзнавчого музею з науково-просвітницької та виставкової роботи Тетяна Кайдалова.

Справжній скафандр з Зоряного містечка

Серед експонатів - фото Георгія Берегового з автографом. Космонавт бажає усім черкащанам успіхів. Між іншими, завтра – 15 квітня – Україна святкуватиме 90-річчя з дня народження Берегового. Організацію святкувань забезпечує і Указ Президента, підписаний в грудні 2010 року. Як повідомляє "Історична правда", саме Георгій Тимофійович в далеких 1970-х допоміг Віктору Федоровичу стати «двічі несудимим».
Детальніше про виставку в черкаському музеї читати ТУТ.

Прокуратура не бачить злочину там, де його побачив колишній народний депутат. Читати ТУТ

2011-04-13T12:45:00.002+03:00

Черкаських письменників «поставили на лічильник»

2011-04-12T18:05:00.002+03:00

Черкаська обласна організація Національної спілки письменників України за останні чотири з половиною місяці заборгувала за компослуги майже 15 тис грн. Ще 12 тис грн. Спілці нарахували пені на цю заборгованість. Про це повідомила голова обласної організації НСПУ Валентина Коваленко.
Прочитати текст повністю і подивитися документ можна ТУТ,

60 шкіл на Черкащині закриють???

2011-04-12T15:51:00.000+03:00

Свою стурбованість ситуацією в гуманітарній сфері висловили члени української обласної народної адміністрації. Зокрема, щодо постійних реформ в освіті висловлює своє занепокоєння педагог з 38-річним стажем, екс-начальник Головного управління освіти і науки Олена Фещенко. Детальніше ТУТ.

Асфальт в Черкасах латають за новими технологіями

2011-04-12T12:44:00.002+03:00

Був учора в обідню пору біля круга (там де літак) в Черкасах. Переходив міст Хіміків пішки, бо маршруткою їхав би туди набагато довше - тянучка неймовірна.

Справа в тому, що там, біля круга латали асфальт. Фотіка я не мав, тож фоток, на жаль, не зробив. Зате фотки зробив автор блогу "Наддніпрянщина". Ось його фотки

Черкаських журналістів та активістів неурядових організацій запрошують до Польщі

2011-04-12T12:28:00.002+03:00

Думали створення української книгарні почати з встановлення кіоску, та влада проти, – В.Коваленко

2011-04-12T12:00:00.000+03:00

Встановлення у Черкасах кіоску з продажу української книги буде збитковим для міського бюджету. Це черкасцям, що переймаються питанням створення в обласному центрі української книгарні, повідомила міська влада.

Про це 11 квітня на прес-конференції заявила очільниця обласної організації Національної Спілки письменників України Валентина Коваленко.

– Думали почати з українського кіоску. Надіслали запит міській владі, а нам повідомили наступне: мовляв, у місті функціонують багато кіосків з продажу періодичних видань і є багато книгарень, де до 70% книг – українською мовою, – сказала Валентина Коваленко. – А щодо кіоску, то нам міська влада повідомила, що він буде коштувати близько 50 тис грн. А це збитково для міського бюджету.

Мого клона в соціальній мережі «ВКонтакті» вже не існує!!!

2011-04-11T16:22:00.001+03:00

Лист до адміністрації соціальної мережі «ВКонтакті» дав свій результат. Адміністратори соціальної мережі прибрали сторінку з інформацією про мене, яку я насправді не створював.

Як я вже повідомляв, якесь чмо використовуючи інформацію про мене без мого на те дозволу, створило у соцмережі «ВКонтакті» мою сторінку.

При створенні сторінки була використана моя фотографія, моє ім’я і інформація про мене.

Насправді ж я не зареєстрований в мережі «ВКонтакті». Очевидно, це бентежило якусь хвору людину, яка і створила мою сторінку в соціальній мережі.

Бажаючим знайти мене в соціальних мережа, пораджу зайти у фейсбук. Ось моя сторінка.

Інших сторінок в цій або інших соціальних мережах немає.

"Колобок" під носом у Шевченка!

2011-04-11T15:42:00.000+03:00

Черкаська опозиція через ЗМІ звернулася до міського голови Черкас Сергія Одарича з проханням роз’яснити, хто дозволив встановити просто біля пам’ятника Тарасу Шевченку, що біля драмтеатру, кіоск «Колобок».
– Це така вже наруга… Чи це нерозуміння?... Чи це покликано знівелювати постать Шевченка? – висловилася сьогодні на прес-конференції екс-начальник Головного управління освіти та науки Черкаської ОДА, голова обласної «Просвіти» Олена Фещенко. – Хай би нам у ЗМІ міський голова дав роз’яснення, з якою метою там той кіоск поставлений…
Оригінал ТУТ.

Голландський експерт, вивчивши Черкаси, порадив, де краще облаштувати велодоріжки

2011-04-11T15:32:00.001+03:00

Експерт з Голландії розробив для Черкас проект велодоріжок та велопарковок у місті.
Роберт ван Гамерон, експерт організації PUM, пробув у Черкасах тиждень. За цей час він ознайомився із транспортною інфраструктурою міста. Гість також вивчав перспективи розвитку велосипедного руху у місті. Наприкінці тижня голландський експерт представив свій проект.
Детальніше читати ТУТ.

Тулуб потоптався по "рідній Черкащині" (ФОТО)

2011-04-08T13:32:00.004+03:00

Переглядав блог черкащанки Анни Островської, яка вміє готувати ексклюзивні торти і наткнувся на торт, який замовили для голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба, щоб привітати його з річницею перебування на займаній посаді.
Як на мене, на вигляд торт просто суперовий. А Тулуб таки схожий на себе...

А ще я звернув увагу, що фігурка губернатора Тулуба стоїть просто на рідному селі екс-губернатора Черевка. Це, мабуть, додає Сергію Борисовичу особливої насолоди...

Фотки взяті з блогу Анни Островської.

Як черкаська опозиція «відправила у відставку» Азарова і Тулуба

2011-04-08T11:54:00.003+03:00

На Соборній площі в Черкасах близько 300 учасників мітингу протесту під прапорами опозиційних партій скандували «Геть уряд Азарова і Табачників! У відставку Тулуба!» Так опозиційні сили Черкащини провели у четвер, 7 квітня, мітинг протесту проти «загарбницької влади, яка знищує українців, підвищуючи тарифи, закриваючи школи і лікарні».

На початку мітингу активісти підпалили смолоскип, від освяченого вогню, привезеного того дня аж з Холодного Яру.
Детальніше читати ТУТ.

РІК ТУЛУБА: Про мрії, щастя, про Одарича, який змінився, і «падіння, яке перетворилося на зростання»…

2011-04-07T15:28:00.002+03:00

У новенькому конференц-залі обласної дитячої лікарні панувала урочиста, наповнена синім кольором атмосфера. Сходилися начальники управлінь, відділів ОДА. Тут були присутні безліч журналістів з усієї області. Прес-секретар губернатора розставляла на столі папки, очевидно, наповнені матеріалами про досягнення Сергія Борисовича за рік при владі на Черкащині. Журналісти розставляли мікрофони. Грала спокійна музика, призначення якої, мабуть, було – розслабити журналістів, щоб не кусалися. Серйозний чоловік підійшов до мікрофона і вкотре нагадав журналістам вимкнути мобільні телефони, а ще (про що раніше представникам ЗМІ ніколи не казали) не вештатися без діла під час прес-конференції та зняти верхній одяг.

Детальніше читати ТУТ.

Чим займаються на сесіях наші черкаські депутати?

2011-04-07T13:37:00.002+03:00

Напружено думають...

Розглядають те, на що гріх не звернути увагу...

А ще досліджують морське дно...

«Брати і сестри! Українці! Прошу, не будьте поодинці…»

2011-04-07T13:24:00.002+03:00

Цими рядками закінчується історична поема „Згуба волі” про Мазепу, Петра I, Полтаву, яку написала дивовижна, непересічна людина, Українець з великої літери Богдан Скробут, хай Господь упокоїть його душу! Адже 27 січня цього року він помер у славетних Моринцях. Тож моя розповідь про пана Богдана – це своєрідний вінок пам’яті доброму знайомому і щирому патріотові України.

Чомусь найчастіше складається так, що найбільше про достойну людину ми дізнаємося після її смерті. Може тому, що лиха слава біжить попереду, а добра соромиться нагадати про себе? Особисто я познайомився з Богданом Скробутом досить давно. Він якось зненацька з’явився в Смілі (посестра по духу надала тимчасовий притулок) і відразу опинився в епіцентрі її політичного життя. Відзначення сумних дат страшного Голодомору 1932-1933 років, створення місцевої організації Асоціації дослідників голодоморів, рух за перейменування вулиць і зняття пам’ятника Леніну і навіть надходження в Смілу патріотичної літератури – все це робилося через нього, за всім стояв невгамовний, непосидючий Скробут. Пан Богдан ненавидів радянську систему, ненавидів комунізм і комуністів, ненавидів бездіяльність і конформізм. Він носив у собі отой бунтарський дух, яким наснажувалися гайдамаки, холодноярці і вояки УПА. Недарма заявив незадовго до смерті: „Горджуся тим, що я український націоналіст! Це звучить гордо. Я не належу до тих націоналістів, котрі ненавидять ворогів. Я належу до тих націоналістів, котрі люблять свою Батьківщину”.

Цю думку він висловив в інтерв’ю на державному телерадіоканалі „Культура” чи не за місяць до смерті. Пан Богдан знав, що невдовзі помре, тож говорив із погляду вічності. Тому насмілюся заявити, що він трохи лукавив. Бо ворогів таки не любив. Скробут міг бути дуже непоступливим, коли вважав, що має рацію. Він взагалі, напевне, ніколи в житті не поступався принципами. Тож, деколи сперечався і з однодумцями. Мабуть не випадково перед смертю дуже зблизився зі свободівцями. Члени цієї партії єдині зі Сміли, разом з кількома членами місцевої організації Асоціації дослідників голодоморів в Україні, і провели його в останню путь.

Це якась вища сила розпорядилася так, що душа Скробута полинула до Бога там, де з неба зійшла Тарасова. А Богдан теж писав вірші – цікаві, проникливі, просякнуті любов’ю до рідної землі. В Інтернеті є деякі його твори, ходять вони по руках, зберігаються в друзів. Дещо залишилося у його архіві. Думаю, Україна ще відкриє для себе поета Скробута.

– Я змалку відрізнявся від однолітків, – розповідав Богдан. – Ніколи, приміром, не любив грати у війну. Зате завжди був з книжкою, навіть коли пас корову. І писав вірші. Списав три великих зошита і лише тоді відважився показати їх людям. Односельці мою творчість схвалили і порадили віднести доробок до районної газети. Я послухався. Похвалили і в газеті. Відібрали три до друку, але підказали що і як поправити, де додати про партію, комсомол. Я так і зробив удома, а коли вже збирався їхати знову в редакцію, ще раз перечитав вірші і зрозумів, що вони не мої, в них немає душі. Зі злості порвав їх і спалив разом з усіма іншими. Думав, ніколи більше не писатиму. Але то хвороба. Я йшов у поле, до лісу, складав вірші та не записував. Лише в Сибіру повернувся до писання. Бо поезія – це нерви на кінчику голки. Я тоді весь був на кінчику голки. У 90-х роках минулого століття показав дещо в спілці письменників, та мені сказали, що пишу я непоетично, простою, народною мовою. Хай буде так. Вони, мої твори, і пішли у народ…

Народився Богдан Скробут 18 жовтня 1946 року в селі Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області. Його дитинство проходило у страшні роки становлення радянської влади на Західній Україні, боротьби українських повстанців проти більшовицьких окупантів. Люди тут, на відміну від східних областей, ще не були зламані остаточно, вони ще зберігали традиції і жили мрією про незалежну Україну. Тож така поетична, вразлива, чесна людина, як Богдан Скробут, була приречена. Ні, він, як і всі закінчив школу, навіть був у комсомолі, вивчився на бухгалтера у сільськогосподарському технікумі і працював за спеціальністю в колгоспі. Але тоді він ще не усвідомлював, що все українське для радянської влади вороже. Тому, будучи небайдужим самодіяльності, організував у 1971 році під час Різдвяних свят вертеп в рідному селі. Тодішнє партійне місцеве керівництво угледіло в цьому мало не підкоп під основи комунізму і вжило відповідних заходів. „Народниє традіціі – ето пєрєжіток прошлого,” – заявили йому і посадили на 15 діб до буцегарні. А в районній газеті, де не з’явилися його вірші, з’явилася стаття „Дикуни”. Справжні дикуни познущалися над звичайним українцем, який лишень хотів відсвяткувати Різдво так, як це робили його предки. Зауважимо, це відбувалося на Тернопільщині, а не на Донбасі… А дехто і зараз дивується, чому чимало українців досі такі обережні.

Зрозуміло, що після арешту Скробута позбавили роботи. Йому заявили прямо: твоє місце за Уралом. Так і потрапив він туди, де загинув, або забув про своє єство, не один українець. 9 березня 1971 року, на День народження Кобзаря, його привезли в Якутію. „Перевиховання” почалося з викидання гною на місцевій фермі. Потім була робота теслі, монтажника, виконроба і навіть головного технолога на БАМі. І все ж, він не перетворився в безликого російськомовного совка. Натуру мав іншу. А ще доля подарувала йому зустріч з видатним українським поетом і філософом Миколою Руденком. Ця зустріч сталася у середині 80-х років минулого століття на Алтаї біля села Майма, де Богдан працював на підготовці будівництва Катунської ГЕС (яку внаслідок протестів екологів і громадськості так і не збудували), а Руденко відбував політичне заслання. Скробут відчув, нарешті, рідну, творчу душу. Він годинами розмовляв зі старшим товаришем, бувало і сперечався, адже як сам згодом зізнався, багато чого тоді ще не знав.

– Якось я йому кажу, як ви можете Миколо Даниловичу, так сміливо, відкрито говорити, адже це небезпечно? – розповідав Скробут. – А він мені: „Богдане, моє тіло – солома, мої слова – зерно”! А тоді додав: „Ти українець? Так зроби для України все, що зможеш”! То була мені настанова.

У це не кожен зможе повірити, та Богдан Скробут до кінця життя вважав себе найщасливішою в Україні людиною. Бо повернувся на Батьківщину, бо не піддався системі, алкоголю, аморальності… Тому я знаю, що його вірші були щирі. Ось рядки, які мене особисто дуже вразили:

Я українцем народився

Для України доживу.

Я з духом Волі поріднився,

Як вишиванка у канву.

Мій кожен нерв, клітини, думи – блакитно-жовті,

І як струни, в моєму серці і в душі,

В розмовнім слові і в вірші.

Так доля склалася у мене:

Проміряв Зауральський світ.

Я ж дисидентом для системи

Неофіційно, з юних літ

За те, що вірив в Україну

На перехрестях всіх тривог.

Я Україну не покину

Нехай мені пробачить Бог.

І я не хочу в тихий спокій

В далекий невпізнаний світ.

Здобуте все в минулі роки

З бутона перевтілю в цвіт.

І буду, буду, вперто буду

Нащадкам стукати в серця.

Щоби вдихали в повні груди

Із творчим задумом митця!

Не знаю, чи є у Богдана прямі нащадки. У всякому разі ніхто з нас, його товаришів і знайомих у Смілі, про них не чув. Ніколи не розповідав він і про своїх родичів. Щось там не склалося у родинних стосунках. Зрештою, не кожному цікавий кревний без кола і двора. А Скробут був саме таким. Система забрала у нього все, окрім віри в Бога і Україну. Він відійшов у засвіти, та, напевне, ще живуть його мучителі. Можливо навіть отой начальник міліції, який наказав поголити йому чуба і закрити в буцегарню за вертеп. Мабуть живе і не кається колишній голова колгоспу, затятий комуніст Анатолій Безуглий з села Ковалівки Шишацького району, що на славній Полтавщині, який, по суті, зробив із Скробута безхатька. І познущався він не просто над українцем Богданом Скробутом, а над учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, яких влада й досі позірно шанує. Після розмови з Миколою Руденком Скробут вирішив, що може прислужитися Батьківщині на ліквідації страшної техногенної аварії. Може це рішення і призвело згодом до передчасної смерті. Адже помер Богдан від пухлини в мозку…

Але тоді він думав про рідну землю, а не про себе. Про себе подумав після того, як надихався рідного, хоч і отруєного радіацією, повітря. Треба було десь осісти. А тут доля звела його з головою колгоспу „1 Травня”, що у згаданій Ковалівці, Василем Червониковим. Той запропонував роботу в селі і дав можливість збудувати хату. І Скробут сам, без будь-чиєї допомоги, звів сарай, літню кухню, стіни будинку. Та Червоников вийшов на пенсію, а новий голова Безуглий дуже розсердився на переселенця за те, що той організував підписи односельців з вимогою спорудження в селі пам’ятника жертвам голодомору. До речі, у Ковалівці в страшному 1933-му померло аж 2000 українських селян!

Однак, новий голова надто ненавидів державну незалежність України, щоби стерпіти таке „святотатство”. Він навіть присягу на вірність Україні, як військовозобов’язаний, виклично відмовився приймати. Тож зі Скробутом, який „розводив демократію” повівся відповідно, по-комуністичному: забрав обійстя з недобудованою хатою і позбавив прописки. А нема прописки, нема права на роботу, земельну ділянку, пай… Отак і став Скробут вигнанцем на рідній землі. І ніхто йому не допоміг: ні працівники прокуратури, ні представники юстиції включно з Василем Онопенком, ні тодішній представник Президента України в Полтавській області пан Микола Залудяк, ні комісія Верховної Ради України з прав людини. Її голова, білорус за національністю, Стефан Батюшко тільки зауважив по-філософськи: „Так, це трагедія – в Україні народитися українцем”. Хоча для Скробута то було щастям. От тільки з владою йому і більшості його одноплемінників не пощастило. Бо розписуючись в удаваному безсиллі перед головою колгоспу, представники влади вищої насправді розписувалися в байдужості до долі звичайної людини, права якої вони, начебто, мали захищати.

А Скробут пішов поневірятися рідною Україною. Хтозна що було б із ним, якби не Левко Лук’яненко, який узяв його до себе помічником в Асоціацію дослідників голодоморів. Відтоді домівкою Богдана стала вся Україна, а товаришем, як і козакові, – дорога. Він обійшов із просвітницькими лекціями рідну землю вздовж і впоперек, працюючи на українське майбутнє. І скрізь творив місцеві організації Асоціації, скрізь знаходив небайдужих українців. На відміну від багатьох диванних патріотів, ніколи не вважав східні регіони втраченими для України, бо знав: з людьми треба говорити, треба стукати в їхні серця. Не завжди це вдавалося. Бувало, що на адресу голови Асоціації дослідників голодоморів Левка Лук’яненка ішли листи, в яких підписанти, вживаючи ненормативну лексику, ганьбили Скробута, Асоціацію і українську незалежність. Але для більшості його лекції були як одкровення Боже, як ковток джерельної води у спрагу.

Пам’ятаю, вкотре лежав із серцевим нападом у шпиталі, аж тут привезли в реанімацію Скробута. Пішов провідати його, а він уже бігає по лікарні. Ледь умовив повернутися і лягти в ліжко. „Ти розумієш, – волав він. – Мені в Донецьку область треба їхати, я вже про зустрічі домовився!...”.

Скробут ніколи не жалів себе. Якось на Полтавщині він говорив зі свідком голодомору і все допитувався, чому голодні люди не повставали, не брали до рук зброю.

– А ти, Богдане, колись був голодний? – запитав старенький.

– Був, – відповів Скробут.

– Ні, не просто голодний, а так, як люди в ті роки? Якщо ні, то ти цього не зрозумієш.

Богдан поїхав на закинутий хутір і не взяв із собою їжі. Через 17 діб він уже їв бруньки, гриз кору. Ослаб так, що попухли ноги. Збайдужів до всього.

– Я зрозумів, Олександре, – розповідав мені Богдан, – що голодом можна покорити будь-яку націю…

У своєму останньому інтерв’ю на телебаченні Скробут сказав: „Якби мені ще тих 20–30 років, які мають інші. Я би ще зробив дуже багато. Тому я хочу зараз зробити те, що в моїх силах…” На жаль, хвороба виявилася сильнішою і жодного шансу йому не дала.

Так хочеться ще користь принести.

Якби мене зумів хтось зрозуміти,

Я допоміг би хрест йому нести,

Всіма його турботами радіти.

Якесь у мене дивне відчуття,

Що ніби хтось мене десь розуміє.

О, Боже мій, прости за почуття

І дякую за всі розбиті мрії!

„Земля пером, нехай йому легка!” –

Промовить хтось в майбутні ще хвилини…

Та краще би перо із гусака

І каламар з чорнилом із бузини.

І я в спочинку там би працював,

Холодним серцем пульс Землі відчув би.

І час від часу звідти б диктував

Свою любов з-під земляної тумби…

Богдан Скробут дуже любив життя і людей. Може тому так швидко знаходив друзів. Знайшов їх і в Смілі, скрізь, де бував. За рік до смерті в одному з сіл Черкащини, допомагаючи знайомим на будівництві хати, майже повністю перерізав собі ноги. Нікому про це не повідомив, поки не почав ходити на милицях. Не хотів тривожити. Після Нового 2011 року почав обдзвонювати друзів і знайомих. Прощався. Помирати поїхав у Моринці – подалі від зрусифікованої, не прогнозованої, розхристаної Сміли; туди, де більше українського духу, природи. Йому там було добре, його там прийняли. Він був самотній, але він не був один. Він хотів усіх нас бачити згуртованими.

Земля тобі пухом, друже! Якби ж то виконати твій заповіт…

Олександр ВІВЧАРИК, Моринці–Сміла

Тулуб вже зібрав команду і готовий втерти носа Литвину

2011-04-07T13:17:00.000+03:00

Голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб планує зіграти з Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином у футбол. Про це Сергій Тулуб повідомив 6 квітня на прес-конференції.

Як зазначив голова Черкаської ОДА, він ще з молодості захоплюється цим видом спорту.

Детальніше читати ТУТ.

Вибачення від "Газети по-українськи".

2011-04-07T12:04:00.000+03:00

"Назаре, привіт, це Наталка Таванець, редактор Черкаського відділення. Я стосовно ситуації з тією заміткою Віталія Іванченка.
Це моя вина. І я прошу пробачення. Він накидав інформації з прес-конференції, а я вже потім зробила з неї замітку. І справді частково використала цитату з твого сайту, не пославшись. Просто в середу ми здаємо номер, була заклопотана. А потім ще редактор сайту поставив таку саму назву, як у тебе. Вибач, така дурна ситуація".

П. С. Ну тепер питань нема...

Відповідь мені з "Газети по-українськи": "Шматок тексту взяли на вашому сайті"

2011-04-07T11:16:00.003+03:00

"Доброго дня.

Шматок тексту, який взяли на вашому сайті, видалили. Те, що залишилось, таки писав Іванченко. Прошу вибачення за непорозуміння".

МЕНЕ ДИВУЄ, як може бути у вас на сайті таке непорозуміння. Тобто у вас є компютерщик, який цілеспрямовано скопіювпав у мене текст? А хто йому підказав ідею??? Крім того, виходить, що Віталій Іванченко брехав мені вчора????? Та наче не відчувалося....
От лише трафік учора відчутно пішов... Краще б ви вчинили ПО-НОРМАЛЬНОМУ, як це роблять інші сайти - вставили гіперпосилання на наш сайт. Ми на ваш ставимо. З нас корона не спадає.

Звернення до "Газети по-український", яка передерла мій матеріал

2011-04-06T20:24:00.000+03:00

Шановні колеги з "Газети по-українськи", мені дуже сподобався ваш матеріал під заголовком "Губернатор Черкащини про річницю свого правління: "Я не святий Архангел". Особливо матеріал мені подобається тому, що написаний мною. Не вірите? Ось почитайте тут на "Прочерку".
Цікаво, що я, передруковуючи ваші матеріали, ставлю завжди посилання. Ви ж підписали мій матеріал Віталієм Іванченком. Не підставляйте хоч своїх журналістів. Як повідомив мені сам Віталій Іванченко, він такого матеріалу не писав.......

Вводити в експлуатацію черкаську обласну дитячу лікарню «із задоволенням» допомагають студенти

2011-04-06T17:28:00.000+03:00

До кінця квітня найбільший довгобуд Черкащини – обласну дитячу лікарню – буде введено в експлуатацію. Про це сьогодні на прес-конференції, яка була присвячена підсумкам роботи за рік, повідомив голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб.

– Я дуже вдячний молоді Черкас, студентам, які теж тут працюють, наводять порядок, чистять. Молодь з задоволенням це робить. Вони приходять у вільний час і я їм дуже вдячний за це. Також вдячний керівникам цих вищих навчальних закладів, – сказав губернатор.

Як відомо, ректори обох потужних вищих навчальних закладів Черкащини – Юрій Лега (ректор ЧДТУ) та Анатолій Кузьмінський (ректор ЧНУ ім.. Б. Хмельницького) – є членами ПР, депутатами обласної ради.

Детальніше читати ТУТ.

Пузяк про РІК ТУЛУБА: «За великим рахунком, кардинальних кадрових змін в області не відбулося…» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

2011-04-06T17:24:00.000+03:00

Пузяк про РІК ТУЛУБА: «За великим рахунком, кардинальних кадрових змін в області не відбулося…» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

Булатецький про РІК ТУЛУБА: «Вони таки гонять порожняк…» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

2011-04-06T16:11:00.000+03:00

Булатецький про РІК ТУЛУБА: «Вони таки гонять порожняк…» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

ТУЛУБ ПРО СЕБЕ: «Я ж не святий якийсь там Архангел» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

2011-04-06T15:14:00.000+03:00

ТУЛУБ ПРО СЕБЕ: «Я ж не святий якийсь там Архангел» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

Даценко про РІК ТУЛУБА: «Він створив новітню КПРС» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

2011-04-06T14:53:00.000+03:00

Даценко про РІК ТУЛУБА: «Він створив новітню КПРС» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

Мамалига про РІК ТУЛУБА: «Я люблю Донбас» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

2011-04-06T14:39:00.000+03:00

Мамалига про РІК ТУЛУБА: «Я люблю Донбас» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

Одарич про РІК ТУЛУБА: «Помилки були лише під час виборів» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

2011-04-06T14:38:00.000+03:00

Одарич про РІК ТУЛУБА: «Помилки були лише під час виборів» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

Олійник про РІК ТУЛУБА: «Команда губернатора розуміє його з півслова» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

2011-04-06T14:25:00.001+03:00

Олійник про РІК ТУЛУБА: «Команда губернатора розуміє його з півслова» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

Єресько про РІК ТУЛУБА: «Люди підбираються лише для виконання наказів» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

2011-04-06T14:25:00.000+03:00

Єресько про РІК ТУЛУБА: «Люди підбираються лише для виконання наказів» :: ПРОЧЕРК.інфо - ПРО це говорять ЧЕРКАСИ

Черевко сьогодні святкує день народження, а Тулуб - рік перебування на посаді

2011-04-06T09:46:00.000+03:00

Сьогодні свій день народження святкує екс-губернатор Черкащини Олександр Черевко. За іронією долі, саме у цей день, 6 квітня, головою Черкаської ОДА на місце звільненого ще 12 березні Олександра Черевка торік був призначений Сергій Тулуб.

Нагадаємо, як повідомлялося на сайті президента, Олександра Черевка було звільнено за «вкрай незадовільний стан справ у Черкаській області, зокрема в Канівському меморіальному комплексі Тараса Шевченка».

Детальніше ТУТ.

С. Одарич: У Черкасах у сквері Хіміків буде льодовий палац

2011-04-05T17:36:00.000+03:00

Наступного року в Черкасах у сквері Хіміків збудують льодовий палац. Нині держава готова виділити на нього кошти. А необхідне обладнання для хокейного поля вже закуплене. Про це учора, 4 квітня, повідомив міський голова Черкас Сергій Одарич.

Думку мера щодо створення льодового палацу не поділяє його заступник Любов Майборода.

Детальніше читати ТУТ.

В опозиційній адміністрації черкащан закликають вийти на мітинг. Демонстрацію обіцяють мирну

2011-04-05T15:07:00.000+03:00

Керівництво опозиційної обласної адміністрації закликає черкащан 7 квітня вийти на мітинг, що відбудеться під гаслом «За соціальні права черкащан! Ні – ціновому геноциду!» Мітинг відбудеться о 14 годині на Соборній площі.
Детальніше читати ТУТ

Укр.нет недолюблює "Прочерк"???

2011-04-04T12:12:00.000+03:00

Цікава деталь. З пятниці, 1 квітня 2011 року, Укр.нет у розділі "Регіональні новини" вперто не хоче показувати заголовки "Прочерку". Там світяться заголовки інших черкаських інтернет-сайтів, але от "Прочерку" немає. Може Укр.нету просто не подобається "Прочерк"??? Хто знає???

П. С. Один з редакторів казав мені, що нічого не платить і не збирається платити Укр.нету за транслювання його новин у розділі "Регіональні новини". Цікаво, чому тоді новини з того сайту Укр.нет показує?.....

На батьківщині Тулуба запатентована технологія видобутку вугілля за допомогою ванн. Душі, раковини, біде, унітази не враховуються

2011-03-15T17:12:00.000+02:00

Шукав в неті інформацію про Черкащину. І знайшов. Ось що написав один донбасівець з нагоди річниці перебування на посаді президента Віктора Януковича. Читати ТУТ

А мені подобається міськрада з ратушою!!!! (ФОТОШОП)

2011-03-15T16:37:00.000+02:00

Днями мені на електронку прийшло звернення громадських організацій та політичних партій. Вони повідомляють, що 28 березня на площі Леніна (якої насправді в Черкасах не існує) збираються проводити мітинг проти підвищення комунальних тарифів.
Щодо того, що народ хоче здешевлення компослуг - це не обговорюється. І коню зрозуміло, що кожен хоче за послуги платити менше. На цю тему можна дискутувати довго і нудно. Але я не про це...

Разом зі зверненням листом був надісланий фотошоп. Мені ця фотка дуже сподобалася. Блискавками автор фотошопу очевидно хотів показати своє негативне ставлення до міської влади. Ну, це, знаєте, його право. Мені ж ратуша сподобалася. Класно було б ,якби у нас над МВК її надбудували. Тоді б я туди водив друзів. Ми б платили бабці-контролеру 50 коп. і піднімалися нагору, рахуючи східці (як я це робив у Львові). А згори дивилися б, які архітектурні огріхи є в нашому місті. Зверху, як-не-як, видніше.

А Микола Булатецький міг би водити туди команду опозиціонерів і зверху вони б кричали владі "Ганьба!" ото луна б йшла довкола!

А Сергій Отрешко водив би наверх депутатів-регіоналів і вони кричали б "Слава"!

А бабуся-контролер озолотилася б, незваждаючи на те, що білет нагору коштував би 50 коп. Короче весело було б тоді в місті. Я за ратушу!!!!

Автору фотошопа ріспєкт! А автору звернення мінус. Тому що під зверненням жодного прізвище. Вважаю його анонімним.

«Те, що зараз називають стабільністю – насправді є кладовищем», – заявила лідер опозиції з батьківщини Шевченка

2011-03-10T20:09:00.000+02:00

Для тих, кому впадло читати текст - ось фотки. Але раджу почитати і текст нижче. Чекаю відгуків

Таки любить простий люд Юлію Тимошенко. На батьківщині Тараса Шевченка 9 березня вона ходила в тісному кільці – не охорони, а місцевих жителів. Щоб відчути, чим дихає лідер опозиції, поближче до Юлії Володимирівни намагався проштовхатися і «Прочерк».

День був ясний і холодний. На майданах у селах Моринці і Шевченкове стояли люди з прапорами. Це було схоже на якийсь вінегрет: тут були і синьо-жовті прапори, і прапори «Батьківщини», і Партії регіонів... За словами присутніх, прихильників партії влади організувала сама влада. А от інших – опозиція.

У Моринцях чоловік, що представився місцевим жителем, обмовився у розмові з «Прочерком», що нікого з його односельчан немає серед «масовки».

– Ті, що стоять з прапорами – приїжджі. Як регіонали, так і бютівці. Попривозили ото їх звідкись копійку заробити, – розмірковував чоловік.

Та враз люди захвилювалися. «Приїхала», – видихнув хтось. До людей в оточення народних депутатів та інших членів делегації наближалася Юлія Тимошенко. Її одразу обступили яскраві представники електорату – бабусі-дідусі. Бабусі голосно заявляли лідеру опозиції, як вони її люблять. Збоку з пишним букетом троянд понуро стояв екс-голова Черкаської обласної ради Володимир Гресь. І правильно. Нерозумно було б змагатися з бабусями і проштовхуватися до Юлії Володимирівни. Та квіти він таки вручив. Привітав її також і голова обласної організації ВО «Батьківщина» Анатолій Бондаренко.

Юлія Тимошенко вклонилася пам’ятнику матері Поета, відвідала хату-музей, де народився Шевченко, зробила запис у книзі почесних відвідувачів, запалила свічку пам’яті у каплиці.

Слідом за Юлією Тимошенко ходили селяни. Хтось хотів потиснути їй руку, хтось висловити слова підтримки, хтось розповісти про наболіле, інші – просили її виступити. Та так просили, що вийшовши з каплички, Юлія Володимирівна не втрималася.

– Коли треба зміцнити дух, набратися сили, ми приїжджаємо сюди і низько кланяємося, – заявила Юлія Тимошенко, яка, між іншим, уперше цього дня відвідувала Моринці і Шевченкове.

– А як Вас Генпрокуратура відпустила з Києва на Звенигородщину?

– Вчора давала клопотання у Генпрокуратуру. Мене з барського плеча відпустили до Тараса, – відповіла вона, запевнивши, що нікого не боїться, а тоді звернулася до школярки, яка дала хусточку з символікою «Батьківщини» для автографу. – Кицю, ручка ж тут не пише, ось бач. А так я б поставила.

– Юліє Володимирівно, гляньте! Ось ходжу по місту Черкаси з усіма атрибутами і нікого не боюся! – одразу вловила момент якась жіночка і тицьнула Юлії Тимошенко блокнот з намальованим сердечком.

– Дякую вам за це! – розписалася в блокноті, а потім таки і на хусточці дівчинки лідер опозиції.

Пізніше, вже у Шевченковому, вона всіх запевнила, що Генпрокуратура лише здається такою «сильною і кремезною».

– Але насправді боятися нічого. Там теж є слідчі, які самі не вірять у ці обвинувачення, там теж є українці. І думаю, що дозвіл на всі ці поїздки – і на Дніпропетровщину до матері, і на Черкащину виписувала людина з українською душею, – сказала Юлія Володимирівна.

Загалом, усі промови лідера опозиції зводилися до того, що народу таки урветься терпець, а тому треба готуватися до боротьби. Для певності Юлія Тимошенко навіть присягнула на батьківщині Тараса боротися за Україну. Вона говорила про великі і доленосні завдання перед українським народом. Навіть перепросила, що знову закликає українців до боротьби.

– Вибачте, що кличу знову до боротьби, але нічого просто так не приходить… Те, що зараз називають стабільністю – є кладовищем. І нам, українцям, воно не підходить! – запевняла Юлія Тимошенко.

Між іншим, боротьбу вона нині веде не лише в реальному світі. Як запевнила сама Юлія Тимошенко, вона активно дописує у свій блог на твітері (соціальна мережа).

Насамкінець у Шевченковому Юлія Тимошенко ознайомилася з експозицією Меморіального музею Поета і подарувала унікальний дореволюційний збірник творів Кобзаря, виданий у 1894 році.

Вдень, того ж таки 9 березня, коли Юлія Тимошенко перебувала на Звенигородщині, у її блозі на «Українській правді» з’явився допис:

«Я їхала сьогодні по Київщині і Черкащині, їхала по нашій рідній землі, дивилася на поля, які скоро-скоро проснуться після зими, дивилася на дерева, що скоро знову зазеленіють... Я їхала й думала: а що змінилося після Шевченка?..

Я приїхала в Моринці Черкаської області сьогодні не для того, щоб виголосити промову та поставити галочку в робочому графіку. Для мене це не просто село, де народився Шевченко. Для мене це ключова точка української історії, української культури, духу нації».

Юлія Тимошенко поїхала до Києва, ощаслививши своїх шевченківських прихильників. А от активісти Партії регіонів здавалися осиротілими. Їх так і не ощасливив своїм приїздом прем’єр-міністр України Микола Азаров. Попередньо повідомлялося, що він відвідає Звенигорощину. Однак, не судилося…

Назарій ВІВЧАРИК, фото мої і не мої)))

З 1 березня проїзд у маршрутках в Черкасах становитиме 2 грн. 25 коп.

2011-02-25T13:03:00.000+02:00

З 1 березня проїзд у маршрутках в Черкасах становитиме 2 грн. 25 коп.

«Донецький край – кузня кадрів», – губернатор Черкащини про нові призначення (ФОТО)

2011-02-15T18:30:00.000+02:00

«Донецький край – кузня кадрів», – губернатор Черкащини про нові призначення (ФОТО)

Уродженець Черкащини отримав Шевченківську премію за роман про отамана Холодного Яру

2011-02-10T17:56:00.001+02:00

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка присудив Шевченківську премію з літератури письменнику Василю Шкляру за роман «Залишенець» («Чорний Ворон»). Про це сам письменник 10 лютого повідомив УНІАН. За його словами, до нього щойно подзвонив один з членів комітету і сказав, що сьогодні відбулося таємне голосування, на якому більшістю голосів – 17 голосів – премію присудили йому.

На Шевченківську премію з літератури цього року, крім Василя Шкляра, претендували поет Павло Вольвач із збіркою «Триб» та Володимир Рутківський із дитячою трилогією «Джури».

Цього року грошову винагорода за Шевченківську премію становить 260 тисяч гривень. Раніше вона становила 130 тисяч гривень, та оскільки Президент України минулого року скоротив число лауреатів до п’яти осіб, а гонорарний фонд – у сумі один мільйон триста тисяч гривень – залишився той самий, то кожному номінанту припаде по 260 тис. грн.

Вручення Шевченківської премії відбувається традиційно у день народження Кобзаря – 9 березня.

Нагадаємо, що роман «Залишенець» («Чорний Ворон») відтворює одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії – боротьбу повстанців Холодного Яру проти більшовицької влади у 20-х роках ХХ століття. Головний герой роману – холодноярський отаман на прізвисько Чорний Ворон.

Між іншим, автор роману Василь Шкляр наш земляк. Він народився на Лисянщині, хоч пізніше родина переїхала жити до Звенигородки.

Фото Олександра Вівчарика

Черкаська опозиція спалила українофоба і вимагає відставки губернатора

2011-02-10T17:53:00.001+02:00

«Від «Свободи» руки геть!», «Влада ідіотів судить патріотів!», «Антинародну владу геть, геть, геть!», «Україна - не концтабір! Патріоти - не злочинці!» – ці та інші гасла викрикували сьогодні, 9 лютого, у центрі Черкас на Соборній площі активісти таких опозиційних сил: «ВО «Свобода», УНП, ГО «Воля ХХІ». За словами організаторів акції, їм вже просто урвався терпець після того, як міліція почала затримувати їхніх побратимів.

Так, за повідомленням «свободівців», 4 лютого був викликаний на співбесіду у міліцію голова Черкаської районної організації «ВО «Свобода» Сергій Демиденко. Його намагалися залякати відкриттям проти нього справи щодо дзвінка про замінування в Черкасах, до якого нібито причетний свободівець. При цьому міліціянти не надали відповіді свободівцю, чи він затриманий, сам привід для «спілкування» пояснили абсурдною за своєю суттю причиною: нібито був телефонний дзвінок про замінування якогось будинку. Жодної конкретної інформації, яка мала б підтвердити слова працівників міліції, не було надано. Це дає привід вважати переслідування Сергія Демиденка політичним та замовним, таким, що продовжує розпочату українофобською владою практику цькування українських патріотів, заявляють «свободівці».

– Вчора після восьмої години вечора працівники міліції, що зустріли мене на вулиці, завезли додому. Вони показали постанову суду на обшук, провели обшук, вилучили листівки патріотичного змісту, усі диски, ноутбук, – розповів активіст ГО «Воля ХХІ» Ігор Сичов. – Потім відвезли мене на допит в райвідділок міліції, де я давав свідчення. Пояснили, що нібито в Черкасах щось було заміновано і я проходжу як підозрюваний по цьому замінуванню. Мене питали на допиті, як я ставлюся до нинішньої влади, до президента, питали, що я знаю про патріотичні організації Черкащини. Чому саме мене підозрюють у справі про якесь замінування, я не знаю…

– Наша організація поставила собі за мету створення консолідованого громадянського суспільства. Думаю, згадані обшуки просто свідчать про те, що влада починає побоюватися патріотичних сил. А інформація про замінування, вважаю, що надумана. Просто владі потрібен був привід, щоб розпочати системні репресії патріотичних сил, – зазначив голова ГО «Воля ХХІ» Назар Обідзінський.

Учасники акції показали театралізоване дійство, що має на меті відобразити справжню причину дій правоохоронців. На думку усіх учасників акції, таким чином влада розпочала репресії проти українських патріотів, яких звинувачуватимуть навіть за те, що вони розмовляють українською. Опозиціонери також спалили опудало українофоба.

Як наголосив лідер обласної організації УНП Леонід Даценко, викликаючи на допити активістів опозиційних сил і вилучаючи у них техніку тощо, влада переступила вже усі межі.

– Ці «шмони» - ознака того, що влада боїться наслідків своєї політики. Це якраз символічно, що до річниці президентства Януковича на Черкащині почався цілком конкретний терор. Відповідно українські патріотичні сили дають оцінку цим репресіям. Зокрема УНП вимагатиме відставки голови облдержадміністрації Сергія Тулуба. Бо та система влади, яка задіяна у цьому терорі – і міліція, і СБУ, і прокуратура, і суди, – все це чітко означає, що це системні дії з боку влади. А її у нас представляє губернатор, який, до речі, очолює цілком конкретну владну партію – Партію регіонів. Ми казали: якщо є якісь політичні причини для обшуків, то, мабуть, треба починати з пана Тулуба. Провести і у нього обшук, і його відбитки пальців зняти, а потім вже приступити до інших політичних сил. Але вдала зацікавилась саме опозиційними українськими політичними силами, – наголосив Леонід Даценко.

Побідні акції протесту пройшли сьогодні в Черкасах під стінами обласних управлінь МВС та СБУ.

Опозиція пообіцяла, що подібні акції будуть постійними. А на 15 лютого Леонід Даценко запросив журналістів на сесію обласної влади, де опозиція пообіцяла провести набагато потужнішу акцію з більшим залученням громадськості. Мета – відставка обласного керівництва.

Назарій ВІВЧАРИК, фото автора

Через телефонного терориста міліція вилучила техніку у черкаських опозиціонерів

2011-02-09T09:31:00.000+02:00

Через телефонного терориста міліція вилучила техніку у черкаських опозиціонерів. Читати ТУТ

Чернявський прорекламував медіадітище Одарича

2011-02-07T20:26:00.000+02:00

На круглому столі «Муніципальні ЗМІ – інструмент покращення життя чи маніпулювання свідомістю?», що відбувся у Черкасах 7 лютого, пропіаритися змогли усі, хто лише того бажав. Хоча обговорювати, насправді, повинні були доцільність створення міською владою комунального підприємства «Муніципальне інформагентство «Черкаси».

…Хоча початок заходу був багатообіцяючим. Прийшли і представники громадських організацій, і власники ЗМІ, і політики, і представники влади. Олексій Малиновський, Любом Майборода, Леонід Даценко, Сергій Пасічник, Наталія Коваленко, Володимир Мамалига та багато-багато інших, – усі ці прізвища на слуху, усі ці люди беруть участь у житті міста, часто самі створюють інформаційні приводи. Керував дійством кандидат у мери Черкас, керівник громадської організації «Черкаси – твій дім» Петро Чернявський.

Відстоювати правильність рішення влади щодо створення муніципального ЗМІ прийшли директор КП«Муніципальне інформагентство Черкаси» Олена Петрова та депутат міськради від Партії Вільних Демократів, ініціатор створення інформагентства Марина Волошенко. Детальніше читати ТУТ.

Ще один донецький керівник переїхав на Черкащину. Цього разу – медик

2011-02-07T08:55:00.001+02:00

Підтвердилася неофіційна інформація, надана джерелами «Прочерку», стосовно прізвища керівника Черкаської обласної дитячої лікарні. Лікарню дійсно очолив лікар із Донецька – 45-річний Сергій Євгенович Марков (на фото). Сьогодні його представив журналістам начальник Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф ОДА Володимир Брожик.

– Чому так довго не представляли цього керівника? - запитав "Прочерк" у Володимира Брожика.

– Бо призначення було нещодавно. Крім того, кандидатуру ще має затвердити обласна рада. Тож згідно з положенням про призначення, Сергій Євгенович нині поки що виконує обов’язки головного лікаря, - відповів пан Володимир.

Складається цікава ситуація. Кандидатуру головного лікаря ще не затвердили депутати обласної ради, однак його вже представляють громадськості. Пояснення очевидне: процедура затвердження кандидатури головного лікаря на сесії обласної ради формальна, оскільки у раді є контрольована більшість.

– Дозволите розмовляти російською мовою? На даному етапі мені так легше, – одразу перепросив у журналістів Сергій Марков і перейшов на російську: До переїзду в Черкаси я працював в обласній донецькій лікарні… На Черкащину поки приїхав сам, дружина приїжджала в Черкаси, дивилися місто. Їй тут сподобалося. Так, я планую перевезти сюди родину. Але на даному етапі мені важко займатися побутовими питаннями. Нині у Черкасах я проживаю в гуртожитку готельного типу центру підвищення кваліфікацій медичних працівників Головного управління охорони здоров’я ОДА.

– Сергій Євгенович працював понад 20 років в урологічному відділенні. Щоб вам було зрозуміло, дитяча урологія – це хірургічна спеціальність, - прийшов на допомогу Володимир Брожик. - Донецька обласна дитяча лікарня займає одне з рейтингових місць по наданню медичної допомоги і по впровадженню нових медичних технологій. Тому у Сергію Євгеновичу я вбачаю не лише керівника, який виконував обов’язки і головлікаря донецької обласної лікарні, і працював завідуючим урологічним відділенням. Я його знаю як досвідченого фахівця, хірурга, який виконує на високому рівні достатньо в повному об’ємі всі ті оперативні втручання (у плані дитячої урології), які є в Україні.

Які ж головні питання по обласній дитячій лікарні вже вдалося вирішити її новому очільнику. Насамперед, як зазначив Сергій Марков, вже вдалося юридично оформити цей заклад, відкрити рахунок.

- Чи розглядалися інші кандидатури на посаду очільника обласної дитячої лікарні Черкащини, зокрема черкаські?.. - звернувся "Прочерк" до Володимира Брожика.

- Питання розглядалося. Ми разом обласною радою, фахівцями Головного управління розглядали різні кандидатури на посаду головного лікаря Черкаської обласної дитячої лікарні. Скажу, що вимоги ставилися такі: досвід, кваліфікація і віковий аспект. Це повинна бути енергійна, молода, амбітна людина. Це не повинна бути людина передпенсійного віку. Тому ми зупинилися на кандидатурі Сергія Маркова. Я маю надію і впевнений у тому, що разом із Сергієм Євгеновичем ми будемо рухатися вперед і вирішимо всі питання в галузі охорони здоров’я позитивно, - запевнив Володимир Брожик.

До речі, головлікар дитячої обласної лікарні – це не перший керівник, що переїхав на Черкащину з Донецька. Керівники з Донецька очолюють і черкаську ДАІ (Михайло Халаджі), і черкаську митницю (Наталія Ємелянова), і черкаську ОДТРК «Рось» (Юрій Уздемір).

Про те як серед зими регіонали Черкащини почали до нових виборів готуватися!

2011-01-31T11:52:00.001+02:00

Живий коридор, який утворила молодь з прапорами з символікою Партії регіонів перед входом у черкаський Будинок політпросвіти, промовисто демонстрував – тут проходить конференція Черкаської обласної організації Партії регіонів.
ПРапори...

У фойє – оркестр і делегати конференції з поважним виразом обличчя. Усе як під час нещодавніх виборів…

«Ми маємо завжди чітко пам’ятати, що Партія регіонів – партія парламентського типу. Вона розвивається і хоче бути партією європейського зразку. А це значить, що ми сьогодні повинні бути повсякденно готові до різноманітних виборчих перегонів. Ви знаєте (і це ж не секрет), що скоро будуть вибори до парламенту. І я думаю, що як партія, ми повинні поставити собі в план роботи саме підготовку до тих перегонів вже у цьому році. Як кажуть, готують санки з літа», – пояснив журналістам на прес-конференції після заходу голова обласної організації Партії регіонів Сергій Тулуб.

Загалом же, під час свого майже годинного виступу очільник обласної організації ПР говорив, в принципі, по ділу. Керівник налаштовував однопартійців на результат. Він говорив про «нову Черкащину» і не забув закликати закотити рукава. Сергій Тулуб говорив про адміністративну реформу, про розбудову транспортної інфраструктури області, про будівництво доступного житла і звичайно ж, про подолання бідності. Закликав забути політичні війни і об’єднатися заради економічних і соціальних досягнень.

До речі, про досягнення. Керівник регіоналів області привітав партійців з тим, що Черкащина від виборів до виборів демонструє все більшу підтримку регіоналам.

– Вперше за свою історію із червоного поясу – то комуністичного, то помаранчевого, то сердечного, – ми перетворилися в регіон, який підтримує демократичний поступ, – заявив Сергій Тулуб.

Після голови обласної організації Партії регіонів виступали і керівники районних та міських організацій партії. Кожен розповідав про досягнення своєї організації. А Сергій Тулуб уважно слухав і давав майже «батьківські» поради.

– А пам’ятаєте, коли я був у вас, порушувалося питання водогону в селі Косарі? – запитав Сергій Тулуб після виступу голову Кам’янської райдержадміністрації, керівника районного осередку ПР Віталія Архип’юка.

– Питання вирішується і думаю, що протягом місяця ми його запустимо, – пообіцяв виступаючий.

– Оце правильно. І зразу ж там районна партійна організація приїде з прапорами, запустить, і розкаже, що це те зобов’язання, яке брала партійна організація перед виборцями. І це тримайте на особливому контролі! – зауважив Сергій Тулуб.

Ну чим не вибори?

Детальніше читати ТУТ.

Дитячу обласну лікарню очолив хірург, якого «вмовляли два місяці»

2011-01-31T10:41:00.000+02:00

Голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб на прес-конференції, що відбулася 28 січня, охарактеризував новопризначеного головного лікаря дитячої обласної лікарні. Губернатор наголосив, що «це дуже фаховий хірург, лікар від Бога».

– Він дуже скромна людина. Має трьох дітей. Він дуже не хотів сюди іти. Ми його вмовляли два місяці, – зауважив Сергій Тулуб. – Він вже з кінця грудня працює у нас! Познайомтеся з ним! Він вже займається кадрами, розстановкою, штатним розписом. Він сьогодні бігає у новобудові разом з будівельниками. Візьміть у нього інтерв’ю!

«Він» – це так і не зрозуміло хто. У цьому й комічність ситуації. Губернатор радив журналістам взяти інтерв’ю, але не називав прізвища цієї людини. Мовляв, хай людина сама себе представить. Для цього Сергій Борисович дав завдання прес-службі з початку наступного тижня організувати прес-конференцію з цим новопризначеним інкогніто.

Цікаво, що «Прочерк» вже не перший тиждень намагався з’ясувати у відповідних керівників, хто ж таки очолив дитячу обласну лікарню. Ще наприкінці грудня минулого року ми зверталися з цим запитанням до голови обласної ради, лікаря Валерія Черняка. Він переадресував нас до начальника Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф ОДА Володимира Брожика. Ще 27 грудня ми зверталися з цим запитанням до Володимира Леонідовича. З усього було видно, що він намагається придумати якусь відмовку, аби не відповідати. У підсумку він переадресував нас до губернатора…

Між тим, за нашими джерелами, дитячу обласну лікарню Черкащини очолив Сергій Євгенович Марков. За чутками він з Донецька. Ось що нам повідомило джерело в Головному управлінні охорони здоров’я та медицини катастроф області:

– Кандидатура узгоджена з головою обласної ради. Поки що ця людина на посаді тимчасово виконуючого обов’язки. А вже на сесії обласної ради ця кандидатура буде затверджена.

– Але ви можете сказати чи це фахівець з Черкас чи ні?

– А що ж тут поганого, якщо людина не з Черкас… У нього є знання і він буде керувати з нашою допомогою. Але треба чекати сесії обласної ради. От уявіть, що депутати обласної ради не підтримують кандидатуру, а я вам її назву. Не можу я так…
Назарій ВІВЧАРИК, "Прочерк"

Про вплив вітру на качок

2011-01-30T18:29:00.000+02:00

Прикольне відео про вплив вітру на качок))) Піднімає настрій! Дивитися ТУТ.

П. С. Ніяк скачати не вдавалося. Тож зробив ссилку.

Губернатор Черкащини цього року вполював вже двох кабанів

2011-01-28T19:01:00.000+02:00

Робота, спорт, полювання, – усі ці заняття, як стверджує голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб, приносять йому задоволення. «Я нормальний чоловік і мені притаманне усе, що притаманне нормальному чоловіку», – так висловився Сергій Борисович, відповідаючи 28 січня на прес-конференції на запитання про свої захоплення та про те, як він відпочиває.

– Я знаходжу задоволення у своїй роботі. Бо вона дуже різнобарвна. Я за день зустрічаюся з великою кількістю людей. І це спілкування настільки неодноманітне, з різних питань, цікавих питань, з пропозиціями, з кадрами і так далі, що у мене просто немає часу на все інше, – зазначив Сергій Тулуб.

Від присутніх почулося запитання щодо того, нібито губернатор любить полювати.

– Я хочу сказати, що я вмію впоратися з рушницею. Я нормальна людина, нормальний чоловік, якому притаманне все, що притаманне будь-якому нормальному чоловіку. Я вмію це робити і гарно це роблю (тобто, полює – ред.). І у цьому році я вже вбив двох диких кабанів. Я все вмію: і у футбол грати, і в теніс, і в шахи, і все інше. Я люблю життя таким, яке воно є, – Сергія Борисовича потягнуло на одкровення: І найголовніше те, що я більшу частину свого часу приділяю роботі. Я вважаю, що це моя мета. Для цього я призначений. Я це повинен робити. Зараз у мене мета якнайшвидше зробити все можливе і неможливе, щоб реалізувати програму президента, щоб люди сказали мені, що щось змінилося. Ось що я хочу почути. І я для цього буду все робить кожного дня.

– А де ви любите полювати? – звернувся я до губернатора.

– Люблю полювати по всій Україні. Наприклад, між Волинню і Рівненщиною. Там дуже гарне мисливське господарство, дуже гарні умови. Є у Сарнах (Рівненщина – ред.) дуже гарне мисливське господарство. Але, на жаль, я цим займаюся рідко. У рік – це один-два рази.
Назарій ВІВЧАРИК, сайт "Прочерк"

Реакція на земельні звинувачення Тулуба: Алдаганов сміється, а Шиятий дивується

2011-01-24T11:30:00.000+02:00

Активізувати діяльність щодо дотримання земельного законодавства закликав працівників прокуратури Черкащини голова облдержадміністрації Сергій Тулуб. На колегії, що відбулася в обласній прокуратурі 18 січня, прозвучали відомі прізвища, нібито причетні до земельних оборудок. Цитуючи озвучені звинувачення, ми намагалися, разом з тим, достукатися і до людей, чиї прізвища прозвучали. Подаємо також їх реакцію.
ЧИТАТИ: Реакція на земельні звинувачення Тулуба: Алдаганов сміється, а Шиятий дивується

Колишні заступники ображені на мера за своє звільнення. Одарич: «Нині стоять вищі вимоги»

2011-01-21T14:32:00.000+02:00

Колишні заступники ображені на мера за своє звільнення. Одарич: «Нині стоять вищі вимоги»

Екс-заступник мера продовжує працювати у сфері ЖКГ, але вже відмовляється коментувати зростання тарифів

2011-01-20T16:59:00.001+02:00

"Поняття честі, совісті, моралі у мене є. І тому казати вам неправду я не можу..."

Детальніше про Володимира Александрова і про те, чого він не хоче коментувати зростання тарифів на ЖКГ читати ТУТ

Ополонка, лазня, Інтернет, онуки, – екс-перший заступник мера почувається непогано

2011-01-20T16:57:00.000+02:00

Минулого року Микола Шкарабура пірнав як перший заступник мера Черкас, а нині - як пенсіонер (фото - з особистого блогу)

Читати про Шкарабуру ТУТ

Найкращий підсумок 2010 року - «Позитив» (ФОТО)

2011-01-18T14:22:00.000+02:00

Портретні, пейзажні, абстрактні, макро, стрітсвітлини презентовано 16 січня на виставці «Моя найкраща фотографія 2010». Ініціатором проведення виступила громадська організація Черкаський міський фотоклуб «Позитив».

За словами ідейної натхненниці фотовиставки Аліни Богачук, основна мета заходу – популяризувати фотографію. «Ми цією виставкою хотіли зібрати людей-однодумців, хотіли побачити найкращі фотографії. Так як всі жанри знімків різні, ми вирішили не обмежувати фотографів і об’єднати все в одному залі», – говорить пані Аліна.

За її словами, організатори заходу нестандартно підійшли не лише до відбору робіт. «У нас було приміщення, але ми не знали, як це все гарно зробити. А потім вирішили повісити знімки. Ми дуже задоволені і відвідувачі теж. Адже всі звикли, що картини – на стінах». Для міського голови Сергія Одарича, який відкривав мистецьке зібрання, фотовиставка – «це те, що бачить кожен із нас».
Усі фотки, зокрема і фотки переможців, дивитися ТУТ

Повний аншлаг першої «коляди» робить різдвяний фестиваль у Черкасах щорічним

2011-01-18T14:20:00.001+02:00

«Широкі вулиці», «радянщина» – такими першими враженнями від Черкас поділилися з «Прочерком» львів’яни, що приїхали до Черкас на фестиваль «Велика коляда». У свою чергу, у черкасців враження від фестивалю було якнайкраще. А міський голова навіть запевнив, що таке свято в Черкасах проводитиметься щороку.
Текст і фото Назарія ВІВЧАРИКА. Детальніше читати ТУТ

Проїзд у Черкасах може подорожчати до 2 грн. 50 коп.

2011-01-14T17:38:00.000+02:00

З 2011 року згідно з ухваленим Податковим кодексом збільшився акциз на бензин. Через це очікується подорожчання пального, що може потягнути за собою і подорожчання проїзду в громадському транспорті. У Черкаському міськвиконкомі вже нині розглядають пропозицію перевізників підняти вартість проїзду в маршрутках до 2,5 грн. Про це сьогодні під час прес-конференції повідомив заступник міського голови Черкас Олексій Леонов.

Детальніше читайте ТУТ

Мер Черкас вчить людей, як не падати під час ожеледиці

2011-01-14T16:10:00.000+02:00

Мер Черкас вчить людей, як не падати під час ожеледиці. ВІДЕО ЗА ЦІЄЮ ССИЛКОЮ

Керівництво мерії підтверджує можливе скорочення 150 чиновників

2011-01-14T10:19:00.001+02:00

Ведучи мову про оптимізацію апарату управління містом, слід таки вживати термін «реорганізація», а не «скорочення». Бо ця оптимізація передбачає не просто скорочення працівників, а їх переведення у ті відділи, управління, де їх задіяність буде більш ефективною для міста. Про це «Прочерку» розповів керуючим справами виконавчого комітету Черкаської міськради Микола Кудрявцев.

– Я знаю, що в колективах чиновників є нервозна атмосфера, відбувається залякування працівників з метою згуртувати проти якогось ворога у вигляді нашого виконавчого комітету. Однак нікого не планується викидати на вулицю, про що кричать опоненти з районних у місті рад! – пояснює Микола Кудрявцев. – От є такий собі відділ очікування звернень (в районній у місті раді, де саме не говоритиму). І там є штат! І на ці штатні одиниці витрачаються кошти з бюджету. Але кому потрібен відділ очікування звернень? Адже є відділ звернень, який приймає звернення і розписує їх на того чи іншого виконавця. Кому потрібен у виконкомі відділ з пенсійного законодавства? Адже є Пенсійний фонд! Є ще працівники, що займаються питанням охорони праці. Функції таких людей теж законодавчо не визначені. Тож реорганізація потрібна і для ефективного керування, і для скорочення витрат. Але потрібна розумна реорганізація. Скорочення штату, коли у згаданому відділі очікування звернень просто зменшать кількість працівників, не вирішить проблему. Відділ же не потрібен взагалі. Може треба людей перевести у відділи, де нестача працівників?..

Де ж задіюватимуть людей, відділи яких будуть розформовані? По-перше, як інформує Микола Кудрявцев, існує певна кількість людей, які самі бажають вийти на пенсію у зв’язку зі змінами пенсійного законодавства. Що ж до кваліфікованих кадрів, які готові працювати, то їх можна задіяти ефективніше:

– У нас не вистачає кваліфікованих кадрів у комунальних підприємствах. Крім того, у найближчій перспективі відкриється величезний ринок праці –особи будуть брати участь в створенні і управлінні об’єднаннь співвласників багатоквартирних будинків. Кількість цих об’єднань постійно зростає, а управлінців немає, їх треба готувати. На цей рік в програмі соціально-економічного розвитку закладається пункт по проведенню навчання для майбутніх управлінців. Бо це специфічна діяльність. І досвід роботи в державних органах буде дуже корисний тут, бо є багато схожих функцій. Таким чином плануємо працевлаштовувати людей. Зараз, можливо, розглядатимемо питання про скорочення загальної чисельності осіб в апараті управління містом приблизно на 150 осіб.

Назарій ВІВЧАРИК, фотку я робив теж

Читати ТУТ

Звернення до колег

2011-01-13T13:06:00.000+02:00

Сьогодні мені передали інформацію, що очільниці Головного управління з питань внутрішньої політики Черкаської обласної державної адміністрації Валентині Гуляницькій дано завдання розібратися з "Прочерком". Що це означає, я не знаю. Але мені саме так і передали: "розібратися". Здогадуватися можна багато про що. Більшою інформацією я не володію. Якщо вам щось відомо про це, прошу поінформувати. Буду вдячний.

Єпископ: насправді не пастор ошукав прихожанку, а навпаки!

2011-01-12T16:43:00.000+02:00

Єпископ: насправді не пастор ошукав прихожанку, а навпаки! ДЕТАЛЬНІШЕ

Ігор Калашник: «За бюджетні кошти не можна побудувати лікарні, де б дійсно надавали допомогу людині»

2011-01-12T09:38:00.001+02:00

Ігор Калашник, що був 16 років підряд депутатом Черкаської міськради, на нещодавніх місцевих виборах зазнав поразки по мажоритарному округу. Довга судова тяганина закінчилася перемогою його опонента від біло-сердечних. Як сприйняв поразку пан Калашник? Або… чи вважає він взагалі, що програв?

Репутація Ігоря Калашника у Черкасах неоднозначна. Хтось знає його як генерального директора багатопрофільного обєднання «Інтербуд», як Заслуженого будівельника України, доктора філософії в галузі економіки. Але переглядаючи статті про «Інтербуд» в Інтернеті, ми бачимо під ними багато негативних коментарів, мовляв, забудовник не виконує своїх зобов’язань.

Про масштабну забудову міста, про нову поліклініку в Черкасах прямі трансляції сесії міськради та інше «Прочерк» спілкувався з Ігорем Калашником.

Текст і фото Назарія ВІВЧАРИКА. Детальніше читати ТУТ.

Аналог львівської «Великої коляди» проведуть цього року у Черкасах

2011-01-10T15:56:00.001+02:00

16 січня у неділю у Черкасах вперше відбудеться різдвяний фестиваль «Велика коляда». У дійстві візьмуть участь більше 10 творчих колективів Львова та Черкас. Фестиваль заохочує учасників до виконання колядок, щедрівок, віншувань та інших різдвяних творів.

– Цей фестиваль існує уже більше 15 років і масштабно відбувається у Львові, цього року ми вирішили провести його одноденний аналог у нашому місті, – розповідає начальник управління культури та туризму Валентина Шепецька. – Сподіваюсь, що знайдемо його поціновувачів і в Черкасах, а наступного року уже проведемо фестиваль у більш широкому форматі.

Програма фестивалю і оригінал статті ТУТ

Міністр Присяжнюк розповів у Черкасах, що любитиме свиней і корів

2011-01-06T11:47:00.000+02:00

Губернатор – про обласні програми, сільгоспвиробники – про свої проблеми, головний податківець області – про сплату сільгоспвиробниками податків, а міністр – про напрямок руху в аграрному секторі. Кожен – про своє, всі – про село. Так 5 січня в Черкасах проходила велика нарада з керівниками агропромислового комплексу та підприємств переробної галузі області. Участь у її роботі взяв міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк, який цього дня побував з робочим візитом на Черкащині. Детальніше читати ТУТ

На фото: Під час наради міністр-аграрник та губернатор Черкащини (теж у минулому міністр, щоправда не аграрної політики) обмінювалися враженнями від почутого

Матеріал і фото Назарія ВІВЧАРИКА

У Смілі пограбували церкву

2010-12-30T13:15:00.000+02:00

Парафіяни храму Різдва Святого Івана Хрестителя, що у Смілі, отримали на свято Миколая „подарунок” у вигляді пограбованої церкви

– Мене просто шокувало побачене, – розповідає настоятель храму отець Михайло Шевчук. – Церкву, у якій я служив 10 років, осквернили і сплюндрували. Таке собі дозволяли, напевне, лише середньовічні варвари і більшовики після Жовтневого перевороту. Замок на церкві зірвали, ікони, рушники поздирали зі стін, у вівтарі все перекинули; зникли святі дари, чаша, дискос, семисвічник, дароносиця. Потім більшість з того, що осквернив злочинець, ми знайшли у погребі. Однак деякі ікони уже були пошкоджені, а найцінніших ми взагалі не знайшли, так само як і недорахувалися всіх грошей у скриньці для пожертв…

Священик, який прийшов, щоби підготуватися до святкового богослужіння, викликав міліцію. Правоохоронці зафіксували погром, провели слідчі дії. Погромника довго шукати не довелося. Ним виявилася жінка, що живе неподалік, – Галина К. Вона прийшла на місце злочину, сказала священику „С празднічком!”, і повідомила, що будівля, яку пристосували під храм, належить їй, а тому хай він і всі парафіяни йдуть куди подалі.

Подія, що сталася в Смілі, вкотре підтвердила, наскільки низьким є рівень моралі в нашому суспільстві і наскільки далекі ще ми від справді цивілізованих стосунків. Адже справа щодо спірної будівлі перебуває в суді. Але чекати його рішення пані Галині, вочевидь, обридло. І вона прийняла своє рішення. Тим часом, будинок, про який іде мова, ще 22 жовтня 2000 року владика Яків (єпископ Черкаський і Кіровоградський УАПЦ) освятив для тимчасового богослужіння. Це сталося після того, як хатинку своїх покійних батьків в мікрорайоні Загребля громаді віруючих Сміли подарувала Ольга К., котра живе в місті Котовську Одеської області. Пані Ольга довго хворіла, тож просила лише, щоби громада УАПЦ молилася за її здоров’я. Віруючі так і робили. Може, саме це й допомогло, бо коли на будинок вже було виготовлено технічний паспорт, пані Ольга зрозуміла, що здорова. А згодом до неї звернулася Галина К. з проханням продати їй будинок, в якому вже не один рік проводилися богослужіння. Як уважає отець Михайло, спокуса взяла своє. Пані Ольга на здоров’я вже не скаржилася, а гроші потрібні завжди…

Як би там не було, та справа дійшла до суду. Він, як твердить священик, рішення ще не прийняв. А тепер у провадженні ще одна справа щодо погрому в церкві.

Наразі священик не має де служити, адже новий храм тільки споруджується, тож нема де й збирати пожертви на нього.

– Мене, як і всіх парафіян храму Різдва Святого Івана Хрестителя, приголомшило те, що сталося, – каже смілянин Тарас Заболотний. – Ніколи не думав, що й у такій справі можна вдаватися до розбою. Гадаю, кара не омине святотатицю. Вражають не лише зухвалі дії погромниці, яка взяла на свою душу тяжкий гріх. Дивує також її переконаність у власній безкарності й уседозволеності. Просто так це не буває. Ми здогадуємося, хто за цим стоїть. Тож, якщо справедливість не переможе, значить, нас підштовхують до таких же агресивних дій у відповідь. Якщо ми на це поведемося, хто від цього виграє?..

Джерело: "Нова Доба"

П. С. А моя бабуся ходила до тієї церкви, тепер їй доведеться йти до іншої ,яка розташована набагато далі... А у моєї бабусі хворі ноги...

Вже скоро...

2010-12-29T18:08:00.001+02:00

Погода сприятиме новорічному настрою черкащан, – гідрометцентр

2010-12-29T18:07:00.000+02:00

Погода сприятиме новорічному настрою черкащан, – гідрометцентр. Читати ТУТ

Відео з бійки у Верховній Раді

2010-12-17T13:27:00.000+02:00

СОРОМ! Який сором державі. Тут немає чого сказати. Дивитися відео ТУТ

Невиразний черкаський нардеп проявився у побоїщі у Верховній Раді

2010-12-17T10:50:00.000+02:00

Невиразний черкаський нардеп проявився у побоїщі у Верховній Раді детальніше ТУТ

Помічник Рябцева мене реально напряг!

2010-12-16T17:02:00.000+02:00

Помічник першого заступника губернатора Сергія Рябцева вочевидь вирішив, що влада зовсім не для людей, як про те щодня каже та ж таки влада. А я, наївний, думав, що так воно і є((((.

Вже другий тиждень намагаюся достукатися до першого заступника Тулуба Сергія Рябцева, щоб взяти у нього інтервю. Звичайно ж, пані секретарша уособлює в собі і "пані" і непробивну стіну одночасно. Тож вийшов на помічника Рябцева Богдана Євгеновича. Чоловік (принаймні по телефону) видався серйозним. Сказав (ще на минулому тижні), щоб я чекав дзвінка.

Сьогодні, в четвер, 16 грудня, я зустрів цього Богдана Євгеновича в запилених думками про долю України владних коридорах облдержадміністрації. Зустрів саме біля приймальні Рябцева.

- Я все чекаю, коли ви подзвонете, - представившись, сказав я.

- Чекайте далі, - глянув на мене високий чоловік крізь скельця окулярів, і звичайно ж розвернувся і пішов кудись.

Я навіть не встиг донести до його відома, що він хам!

Як пізніше дізнався я від прес-служби ОДА, сьогодні ввечері мені повинні зателефонувати і сказати, чи буде згода Рябцева на інтервю і коли він буде готовий до нього. Тільки не думайте, шановні читачі, що я чекаю дзвінка...

П. С. А хтось ненароком бовкнув, що влада відкрита для людей.....

Блог черкащанки наповнений ексклюзивними тортами, шматочки яких замовники … залишають собі на сувеніри

2010-12-13T16:51:00.000+02:00

Блог черкащанки наповнений ексклюзивними тортами, шматочки яких замовники … залишають собі на сувеніри

Супер-пупер торт!

2010-12-08T16:36:00.000+02:00

Це дуже смачнющий торт, який був призначений виключно для команди "Прочерку". Про все детальніше ви зможете прочитати найближчим часом на сайті "Прочерк". Як тільки доїм цей торт, так все і напишу)))

Новий начальник управління обласним комунальним майном попросив 200 тисяч «на бензин»

2010-12-03T17:33:00.000+02:00

Новий начальник управління обласним комунальним майном попросив 200 тисяч «на бензин»